Брюссель відмовився від критики українського закону про освіту у проекті заяви про саміт Україна - Є
Брюссель відмовився від критики українського закону про освіту у проекті заяви про саміт Україна - ЄС
Щорічний саміт відбудеться незадовго до парламентських виборів
Європейський Союз продовжує визнавати європейські прагнення України і відмовився від критики українського закону про освіту у проекті заяви про саміт Україна - ЄС, що відбудеться у Києві 8 липня, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.
Щорічний саміт відбудеться незадовго до парламентських виборів. У заяві, яка була схвалена послами країн-членів ЄС 13 червня та надіслана до Києва для подальших зауважень, мовиться, що Брюссель «визнає європейські прагнення України та вітає її європейський вибір, як зазначено в угоді про асоціацію». Подібна фраза містилася і в заключному комюніке минулорічного саміту, та нещодавно деякі країни, зокрема Франція, Німеччина та Нідерланди, не підтримували подібні позитивні заяви стосовно розширення ЄС: в заяві, приуроченій до 10-ї річниці Східного партнерства у травні 2019 року, було пропущене визнання євроінтеграційних прагнень східних сусідів блоку.
Попередні заяви також містили негативні висловлювання стосовно українського закону про освіту, ухваленого у 2017 році, які ініціювала Угорщина. Будапешт стверджував, що нові законодавчі норми обмежують право угорських етнічних меншин на навчання рідною мовою. Київ у свою чергу наголошував, що закон не є дискримінаційним, і має на меті забезпечити, щоб усі громадяни держави могли говорити державною мовою.
Через цей закон Будапешт блокував усі засідання комісії Україна - НАТО на найвищому рівні. Однак, цього разу під час переговорів з іншими країнами-членами Угорщина привітала обіцянки адміністрації президента Зеленського вивчити деякі аспекти закону і погодилася не згадувати про нього у заяві, розповіли «Радіо Свобода» джерела на умовах анонімності.
Втім заява містить критику щодо певних питань верховенства права, зокрема мовиться, що існує «нагальна потреба повернути криміналізацію незаконного збагачення і забезпечити необхідну незалежність та ефективне функціонування всіх антикорупційних установ». Зазначається також, що «ефективне верховенство права, належне управління та економічні можливості є найкращим засобом для протистояння зовнішньому впливу та дестабілізації».
Попри численні спроби угорської та української сторін врегулювати спірні питання дипломатичним шляхом, повного порозуміння досягти не вдалося. Офіційний Будапешт намагається блокувати євроатлантичні ініціативиУкраїни. За останні роки контакти відбувалися переважно на рівні керівників зовнішньополітичних відомств Угорщини та України - Петера Сійярто та Павла Клімкіна.
https://www.radiosvoboda.org/a/news-eu-ukraine-summit-statement/29999889.html
Щорічний саміт відбудеться незадовго до парламентських виборів
Європейський Союз продовжує визнавати європейські прагнення України і відмовився від критики українського закону про освіту у проекті заяви про саміт Україна - ЄС, що відбудеться у Києві 8 липня, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.
Щорічний саміт відбудеться незадовго до парламентських виборів. У заяві, яка була схвалена послами країн-членів ЄС 13 червня та надіслана до Києва для подальших зауважень, мовиться, що Брюссель «визнає європейські прагнення України та вітає її європейський вибір, як зазначено в угоді про асоціацію». Подібна фраза містилася і в заключному комюніке минулорічного саміту, та нещодавно деякі країни, зокрема Франція, Німеччина та Нідерланди, не підтримували подібні позитивні заяви стосовно розширення ЄС: в заяві, приуроченій до 10-ї річниці Східного партнерства у травні 2019 року, було пропущене визнання євроінтеграційних прагнень східних сусідів блоку.
Попередні заяви також містили негативні висловлювання стосовно українського закону про освіту, ухваленого у 2017 році, які ініціювала Угорщина. Будапешт стверджував, що нові законодавчі норми обмежують право угорських етнічних меншин на навчання рідною мовою. Київ у свою чергу наголошував, що закон не є дискримінаційним, і має на меті забезпечити, щоб усі громадяни держави могли говорити державною мовою.
Через цей закон Будапешт блокував усі засідання комісії Україна - НАТО на найвищому рівні. Однак, цього разу під час переговорів з іншими країнами-членами Угорщина привітала обіцянки адміністрації президента Зеленського вивчити деякі аспекти закону і погодилася не згадувати про нього у заяві, розповіли «Радіо Свобода» джерела на умовах анонімності.
Втім заява містить критику щодо певних питань верховенства права, зокрема мовиться, що існує «нагальна потреба повернути криміналізацію незаконного збагачення і забезпечити необхідну незалежність та ефективне функціонування всіх антикорупційних установ». Зазначається також, що «ефективне верховенство права, належне управління та економічні можливості є найкращим засобом для протистояння зовнішньому впливу та дестабілізації».
Попри численні спроби угорської та української сторін врегулювати спірні питання дипломатичним шляхом, повного порозуміння досягти не вдалося. Офіційний Будапешт намагається блокувати євроатлантичні ініціативиУкраїни. За останні роки контакти відбувалися переважно на рівні керівників зовнішньополітичних відомств Угорщини та України - Петера Сійярто та Павла Клімкіна.
https://www.radiosvoboda.org/a/news-eu-ukraine-summit-statement/29999889.html