Іван Крилов Вовк на псарні (в Україні)
ВОВК НА ПСАРНІ
Крилов І.А.
Переклад: Анатолій Присяжнюк.
Вовк ніччю, цілившись залізти до вівчарні,
Попав до псарні.
Піднявся враз весь псарний двір -
Учувши забіяку сірого так зблизька,
Валують пси в кошарі й рвуться на вовчиська;
Псарі кричать: "Ату, злодюга-звір!" -
І вмить ворота на запір;
За хвилю псарня стала адом.
Біжать: той із гужем,
Той з бардашем
"Вогню! - кричать, - вогню!" Прийшли з вогнем.
Мій Вовк сидить, притиснувшись в кут задом,
Зубами клацає і диба стала шерсть,
Очима з‘їв би всіх, коли ж, - хоч круть, хоч верть, -
Він, бачачи, що тут не перед стадом,
І що пора йому вкінець
Розрахуватись за овець, -
Пустився наш кумець
В переговори
І взявся: "Друзі! Ну, навіщо весь цей шум?
Я, ваш звіддавна сват і кум,
Прийшов миритися, навіщо ці докори?
Забудьмо давнину, складемо спільний лад!
І я не тільки далі не торкнуся стад,
А й з іншими за них сам гризтись рад
І вовчим словом заклинаю,
Що я… " - "Ет, досить, напутив, -
Тут ловчий Вовка перебив -
Ти сір, друзяко, а я сив,
І вовчу вашу я давно натуру знаю;
Й тому, такий вже звичай мій, -
Інак з вовками не зарадить й мировий, -
Слід зняти шкуру з них хутчій".
І зразу випустив на Вовка гончих зграю.
Вовк на псарні - Іван Крилов, повний текст твору
Читати повний текст "Вовк на псарні" (автор: Крилов Іван Андрійович) онлайн в перекладі українською мовою; Читати книгу в Бібліотеці зарубіжної літератури
www.ukrlib.com.ua
_________________________________________________________
Крылов Иван Андреевич
Волк На Псарне
Волк ночью, думая залезть в овчарню,
Попал на псарню.
Поднялся вдруг весь псарный двор -
Почуя серого так близко забияку,
Псы залились в хлевах и рвутся вон на драку;
Псари кричат: "Ахти, ребята, вор!"-
И вмиг ворота на запор;
В минуту псарня стала адом.
Бегут: иной с дубьем,
Иной с ружьем.
"Огня!- кричат,- огня!" Пришли с огнем.
Мой Волк сидит, прижавшись в угол задом.
Зубами щелкая и ощетиня шерсть,
Глазами, кажется, хотел бы всех он съесть;
Но, видя то, что тут не перед стадом
И что приходит, наконец,
Ему расчесться за овец,-
Пустился мой хитрец
В переговоры
И начал так: "Друзья! к чему весь этот шум?
Я, ваш старинный сват и кум,
Пришел мириться к вам, совсем не ради ссоры;
Забудем прошлое, уставим общий лад!
А я, не только впредь не трону здешних стад,
Но сам за них с другими грызться рад
И волчьей клятвой утверждаю,
Что я..." - "Послушай-ка, сосед,-
Тут ловчий перервал в ответ,-
Ты сер, а я, приятель, сед,
И волчью вашу я давно натуру знаю;
А потому обычай мой:
С волками иначе не делать мировой,
Как снявши шкуру с них долой".
И тут же выпустил на Волка гончих стаю.
1812
https://poems.net.ua/poet/%D0%9A%D1%80%D1%8B%D0%BB%D0%BE%D0%B2_%D0%98%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%B5%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BA_%D0%9D%D0%B0_%D0%9F%D1%81%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B5