Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка 2.

Apr 29, 2022 05:34

1.

Чи можна вважати операцію "Вісла" воєнним злочином?

Стаття 8 Римського статуту визначає воєнними злочинами серйозні порушення Женевських конвенцій від 12.08.1949, зокрема, Конвенції про захист цивільного населення під час війни, у формі відповідного діяння проти осіб або їх майна (пункт "а"), інші серйозні порушення законів та звичаїв, які застосовуються у міжнародних збройних конфліктах (пункт "b") або збройних конфліктах неміжнародного характеру в межах, встановлених міжнародним правом (пункт "е"), а також серйозні порушення статті 3 Женевських конвенцій (пункт "с"). З огляду на це, виникає питання, чи може операція "Вісла" бути кваліфікована як воєнний злочин?

Відповідно до статті 2 Конвенції про захист цивільного населення під час війни її норми "застосовуються до всіх випадків оголошеної війни чи будь-якого іншого збройного конфлікту, що може виникнути між двома чи більше Високими Договірними Сторонами, навіть якщо одна з них не визнає стану війни".

Стаття 3 зазначеної Конвенції встановлює обов'язок дотримання певних положень "у разі збройного конфлікту, який не має міжнародного характеру й виникає на території однієї з Високих Договірних Сторін" [підкреслення автора].

На сьогодні існує кілька визначень терміну "війна" та "збройний конфлікт". Війною визнаються: "військові дії між державами, а також державами і національно-визвольними рухами, що супроводжуються повним розривом усіх мирних відносин між ними", "збройний конфлікт між двома або більшою кількістю сторін, який звичайно відбувається задля політичних цілей", а також "будь-яке тривале зіткнення між військовими силами двох або більше урядів (міждержавна війна) або між регулярною армією і якоюсь іншою (щонайменше однією) збройною групою (внутрішньодержавна війна)"[48].

Збройний конфлікт визначається як конфлікт, який відбувається "на території будь-якої Високої Договірної Сторони між її збройними силами або іншими організованими збройними групами, які, перебуваючи під відповідним командуванням, контролюють частину її території, що дає їм змогу здійснювати безперервні й погоджені воєнні дії"[49], або "збройний інцидент, збройна акція, збройні зіткнення обмеженого масштабу, які можуть бути наслідком спроби вирішення національних, етнічних, релігійних або інших протиріч за допомогою засобів збройної боротьби. […] Може мати міжнародний (за участю двох або кількох держав), або не міжнародний, внутрішній характер (з веденням збройного протистояння у межах території однієї держави"[50].



Акція "Вісла" у Сяноцькому повіті. Солдати Війська Польського переправляються через річку Сян, 1947 р. Фото: AIPN

Отже відповідно до норм міжнародного права можна виділити такі ознаки воєнних злочинів:

а) діяння вчиняється виключно під час війни або збройного конфлікту міжнародного чи не міжнародного характеру та має бути пов'язаним із ним;

б) діяння є серйозним порушенням норм міжнародного гуманітарного права;

в) діяння як правило вчиняється комбатантами;

г) діяння посягає на осіб, що знаходяться під захистом міжнародного гуманітарного права, або їхні права.

Станом на квітень 1947 року події Другої світової війни на території, де проводилася операція "Вісла" вже завершилися. Так само на той момент не існувало будь-якого збройного конфлікту між Польщею та СРСР чи, тим паче, Україною.

Тому зазначені події не можуть розглядатися як війна або збройний конфлікт, який мав міжнародний або міждержавний характер. З огляду на це, операція "Вісла" не може бути кваліфікована як воєнний злочин, визначений пунктами "а" або "b" статті 8 Римського статуту.

Події операції "Вісла" відбувалися на території лише однієї країни (Польщі) у межах її міжнародно визначеного кордону, встановленого двосторонньою угодою із СРСР від 16.08.1945, яка набрала чинності у 1946 році[51].

Населення, яке проживало на цих територіях після завершення двосторонніх переселень між Польщею та СРСР (УРСР), вважалося громадянами Республіки Польща. Рішення про проведення операції "Вісла" було прийнято вищими державними та партійними органами Польщі, а його реалізацію забезпечували насамперед підрозділи збройних сил, органів державної безпеки, які відповідно до норм міжнародного права були комбатантами[52].

Разом з тим, на цій території (так званому Закерзонні) у період осені 1945 - весни 1947 року відбувалося протистояння між польським урядом та структурами українського визвольного руху - підпіллям ОУН та загонами УПА.

Хоча у зазначений період ОУН та УПА не ставили собі за мету загальнонародне антикомуністичне повстання українського населення на цій території, а визначали головним завданням захист українського населення від примусового виселення, у кінця 1945 - першій половині 1946 року підрозділи УПА проводили періодичні напади на військові гарнізони, невеликі населені пункти, переселенчі комісії, знищували комунікації, а також проводили спалення виселених українських сіл[53].



Бійці УПА затримані Військом Польським у Сянокському повіті, 1947 р. Фото: AIPN

Узимку та навесні 1947 року в силу ряду причин активність структур українського підпілля була незначною, однак у разі проведення примусового виселення українців польською владою підрозділи УПА та ОУН мали "знову чинити максимально активний опір. У випадку початку такої акції, мають вибухнути масові пожежі, а також "піти в рух" мости та всіляка комунікація"[54].

Структури ОУН та УПА на території Закерзоння мали своє командування, знаки розрізнення, їхні члени носили зброю, контролювали відповідні території та мали змогу вести військові дії. А отже відповідно до згаданих вище норм міжнародного права їхні члени так само були комбатантами.

Тому виходячи із фактичних обставин станом на квітень 1947 року можна говорити про існування на території Польщі внутрішнього збройного конфлікту між урядом та організованими структурами українського підпілля.

А тому, відповідно до пункту "f" статті 8 Римського статуту та статті 1 Протоколу ІІ до Женевських конвенцій до зазначеного конфлікту можуть бути застосовані вимоги пункту "е" статті 8 Римського статуту[55].

Як зазначалося вище, в рамках операції "Вісла" вище керівництво Польщі ставило за основну мету "остаточне вирішення української проблеми". Водночас, вторинною метою акції була ліквідація залишків українського підпілля.

Та у пропаганді та навіть деяких офіційних документах польська комуністична влада основною метою проведення акції називала саме нібито необхідність очищення теренів Закерзоння від структур Української повстанської армії, а примусове виселення з цих територій українського населення подавалося лише як "другорядна" мета[56] та "обґрунтовувалося" начебто потребою "захисту" населення від підрозділів УПА[57].

Підпункт VIII пункту "е" статті 8 Римського статуту відносить до воєнних злочинів у рамках внутрішнього збройного конфлікту "віддання розпоряджень про переміщення цивільного населення з причин, пов'язаних з конфліктом, якщо тільки цього не вимагають міркування безпеки відповідного цивільного населення або нагальна потреба воєнного характеру".

Немає ані документів, ані обставин, які б підтверджували станом на квітень 1947 року обставин необхідність примусового переміщення українців Закерзоння задля їх безпеки.

Так само, з огляду на згортання узимку та навесні 1947 року активних дій структурами ОУН та УПА на Закерзонні, переміщення не могло бути викликано нагальною потребою воєнного характеру.

А тому рішення про переміщення українського населення в рамках операції "Вісла" було пов'язано із триваючим збройним конфліктом між польським урядом та структурами українського підпілля.



Бійці УПА затримані Військом Польським у Сянокському повіті, 1947 р. Фото: AIPN

З огляду на це, операція "Вісла", вчинена у рамках такого збройного конфлікту неміжнародного характеру, може бути кваліфікована як воєнний злочин.

Чи правильно вважати операцію "Вісла" етнічною чисткою?

Окремі дослідники характеризують операцію "Вісла" як етнічна чистка[58]. Слід однак зважати, що сам цей термін у міжнародних відносинах є відносно новим. У існуючих міжнародно-правових актах, таких як до прикладу Римський статут, він не застосовується, а відтак етнічна чистка як така до найбільш серйозних злочинів не віднесена.

Уперше термін "етнічні чистки" був вжитий у резолюції Ради безпеки ООН, яка стосувалася подій війни у колишній Югославії.

Ця резолюція та складений на її виконання звіт Комісії експертів визначають етнічні чистки як "використання сили або погроз для вигнання осіб, які відносяться до тих чи інших груп, з будь-якого району з метою перетворення його на етнічно однорідний", а також як "цілеспрямовану політику, розроблену однією етнічною або релігійною групою для усунення примусовими та такими, що призводять до терору, методами, цивільного населення іншої етнічної або релігійної групи з певних географічних районів"[59].

Форми, у яких може проводитися етнічна чистка, являють собою злочини проти людяності та можуть бути ув'язані із конкретними воєнними злочинами, а також підпадати під дію Конвенції про запобігання геноциду.

Простіше кажучи, етнічною чисткою є діяння, яке містить або може містити в собі окремі елементи злочинів проти людяності, воєнних злочинів або злочину геноциду, чи поєднувати у собі елементи усіх або деяких з цих злочинів.

Метою етнічної чистки завжди є примусове вигнання населення певної етнічної чи релігійної групи з визначеного району для перетворення його на етнічно однорідний.

Головною метою операції "Вісла" було примусове переселення українського населення з чітко визначених територій на південно-східному прикордонні Польщі із забороною самовільного повернення на ці терени. Унаслідок акції депортовано понад 140 тис. українців, а натомість на їх місце переселено близько 14 тис. поляків. Це фактично перетворило територію Закерзоння на етнічно однорідну.

З огляду на це, операція "Вісла" можна вважати етнічною чисткою.

[1] Спільна заява Президентів України і Республіки Польща "До порозуміння і єднання" від 21.05.1997 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/616_005; Заява парламентів України і Республіки Польща з нагоди 60-ї річниці волинської трагедії від 10.07.2003 // Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 7, ст. 61; Спільна заява Президента України і Президента Республіки Польща "Про примирення в 60-ту річницю трагічних подій на Волині" від 11.07.2003 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://warhistory.ukrlife.org/3_4_03_2.htm.

[2] Uchwała Sejmu Rzechypospolitej Polskiej z dnia 22 lipca 2016 r. w sprawie oddania hołdu ofiarom ludobójstwa dokonanego przez nacjonalistów ukraińskich na obywatelach II Rzeczypospolitej Polskiej w latach 1943-1945 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://dziennikustaw.gov.pl/mp/2016/726/1; Uchwała Senatu Rzeczypospolitej Polskiej z dnia 7 lipca 2016 r. w sprawie oddania hołdu ofiarom ludobójstwa dokonanego przez nacjonalistów ukraińskich na obywatelach II Rzeczypospolitej w latach 1939-1945 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://isap.sejm.gov.pl/DetailsServlet?id=WMP20160000638. Український парламент надав політичну оцінку цим рішенням у заяві від 8 вересня 2016 року // Заява Верховної Ради України у зв'язку з ухваленням Сенатом і Сеймом Республіки Польща постанов від 7 липня 2016 року та 22 липня 2016 року щодо оцінки польсько-українського конфлікту в роки Другої світової війни, яка затверджена Постановою від 08.09.2016
№ 1507-VIII [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1507-19#Text.

[3] Ustawa z dnia 26 stycznia 2018 r. o zmianie ustawy o Instytucie Pamięci Narodowej - Komisji Ścigania Zbrodni przeciwko Narodowi Polskiemu, ustawy o grobach i cmentarzach wojennych, ustawy o muzeach oraz ustawy o odpowiedzialności podmiotów zbiorowych za czyny zabronione pod groźbą kary [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://dziennikustaw.gov.pl/D2018000036901.pdf.

[4] Wyrok Trybunału Kinstitucyjnego z dnia 17 stycznia 2019 r. (sygn. akt K 1/18) / Nowelizacja ustawy o Institucie Pamięci Narodowej [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://trybunal.gov.pl/postepowanie-i-orzeczenia/wyroki/art/10462-nowelizacja-ustawy-o-instytucie-pamieci-narodowej.

[5] Див. наприклад: "Свобода" підготувала постанову про етнічні чистки українців поляками [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.istpravda.com.ua/ukr/short/2013/07/20/131189/; Проект Постанови Верховної Ради України про вшанування пам'яті жертв геноциду, вчиненого Польською державою щодо українців у 1919 - 1951 роках та пояснювальна записка до нього [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/DH3V800A.html.

[6] Постанова Сенату Республіки Польща у справі акції "Вісла" від 03.08.1990 // Польща та Україна у тридцятих - сорокових роках ХХ століття. Невідомі документи з архівів спеціальних служб. - Т. 5: Акція "Вісла" / Ред. Є. Тухольський, Ю. Шаповал та ін. - Варшава - К.: 2006. - С. 778-779.

[7] Заява Верховної Ради Української РСР з приводу постанови Сенату Республіки Польща від 03.08.1990 щодо акції "Вісла" // Стенограма десятого пленарного засідання Верховної Ради УРСР від 09.10.1990 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://iportal.rada.gov.ua/meeting/stenogr/show/4445.html;

[8] Спільна заява Президентів України і Республіки Польща "До порозуміння і єднання" від 21.05.1997…

[9] Спільна заява Президента України та Президента Республіки Польща з приводу 60-х роковин акції "Вісла" [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.interklasa.pl/portal/dokumenty/r_mowa/strony_ukr02/dokumenty/00dok18.htm.

[10] Проєкт постанови Верховної Ради України "Про вшанування жертв депортацій та етнічних чисток з ознаками геноциду (До 70-х роковин від початку депортацій українців Польською Народною Республікою у 1944-1951 роках)" від 24.07.2013 № 3019 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/DG2BV00A.html.

[11] Проєкт постанови Верховної Ради України "Про вшанування пам'яті жертв геноциду, вчиненого Польською державою щодо українців у 1919-1951 роках" від 03.08.2016 № 5012 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=59866.

[12] Олег Панькевич: "Польща повинна визнати акцію "Вісла" етноцидом українців" // Вісник Світової федерації українських лемківських об'єднань. - 2013. - № 4 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.rusuk.org/visnyk%20SFULO/Visnyk%204.pdf. - С. 3.

[13] Джоджик: "Жертви операції "Вісла" мають отримати компенсацію від урядів Польщі та Росії" // Офіційний веб-сайт Української народної партії [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://unp.ua/arkhiv-novyn/novynyold/958-dzhodzhik-zhertvi-operatsiji-visla-mayut-otrimati-kompensatsiyu-vid-uryadu-polshchi-ta-rosiji.

[14] Операція "Вісла" - це геноцид українського духу! - Микола Люшняк // За Збручем. - 2017. - 29 квітня [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://zz.te.ua/operatsiya-visla-tse-henotsyd-ukrajinskoho-duhu-mykola-lyushnyak/.

[15] Ільюшин І. Важке українсько-польське історичне минуле в матеріалах слідства польського Інституту національної пам'яті // Україна - Європа - Світ: Міжнародний збірник наукових праць. Серія: Історія, міжнародні відносини. - Тернопіль, 2010. - Вип. № 4. - С. 48.

[16] Польща та Україна у тридцятих - сорокових роках ХХ століття… - С. 26-27.

[17] Мотика Ґ. Від Волинської різанини до Операції "Вісла". Польсько-український конфлікт 1943-1947 рр. Авторизований пер. з пол. А. Павлишина, післямова д.і.н. І. Ільюшина. - К: Дух і Літера, 2013. - С. 286-287.

[18] Ліпкан А. Операція "Вісла": переселення чи депортація? // Воєнна історія. - 2003. - № 1. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://warhistory.ukrlife.org/1_03_9.htm.

[19] Дашкевич Я. Подзвіння операції "Вісла". // Незалежний культурологічний часопис "Ї". - 1997. - № 10. -
С. 56.

[20] Наконечний В. З'ясування українського питання в Польщі: Акція "Вісла" 1947 р. // Вісник Київського міжнародного університету. Серія: міжнародні відносини / Редколегія: А.І. Некряч (голова) та ін. - К.: КиМУ, 2010. - Вип. 10. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://vmv.kymu.edu.ua/v/10/14.htm.

[21] Лозінський А. Акція "Вісла" - от що було геноцидом // Свобода. - 2017. - 9 червня [Електронний ресурс] - Режим доступу: https://svoboda-news.com/svwp/%D0%B0%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%8F-%D0%B2%D1%96%D1%81%D0%BB%D0%B0-%D0%BE%D1%82-%D1%89%D0%BE-%D0%B1%D1%83%D0%BB%D0%BE-%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%86%D0%B8%D0%B4%D0%BE%D0%BC/; Торба В. Операція "Вісла". Чи осмислена трагедія? // День. - 2017. - 29 березня. - № 54 (2017) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://day.kyiv.ua/uk/article/podrobyci/operaciya-visla-chy-osmyslena-tragediya

[22] Див. наприклад: Кримінальний кодекс Республіки Польща від 11.07.1932. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://isap.sejm.gov.pl/DetailsServlet?id=WDU19320600571; Кримінальний кодекс Війська Польського, затверджений декретом Польського комітету національного визволення від 23.09.1944 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://isap.sejm.gov.pl/DetailsServlet?id=WDU19440060027.

[23] Так, наприклад, масове примусове виселення німців з території Чехословаччини, Польщі або колишньої Східної Пруссії (Калінінградської області РРФСР) ґрунтувалося на рішенні Берлінської (Потсдамської) конференції 17.07 - 02.08.1945, розділ ХІІ якого визначав, що "мало бути здійснене переміщення до Німеччини німецького населення або його частини, яке залишилося у Польщі, Чехословаччині та Угорщині" (http://www.hist.msu.ru/ER/Etext/War_Conf/berlin_main.htm). На підставі цього урядами Чехословаччини, Польщі, а пізніше СРСР були прийняті рішення, відповідно до яких кількамільйонне німецьке населення Судетської області, Силезії, а також колишньої Східної Пруссії було примусово переселено на територію Німеччини.

[24] Якщо не брати до уваги гаазьку Конвенцію 1907 р. про закони і звичаї війни на суходолі, то одним із перших чинних на той момент міжнародно-правових актів був статут Міжнародного військового трибуналу для суду та покарання головних воєнних злочинців європейських країн вісі, затверджений 08.08.1945 (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/998_201). Його стаття 6 визначала три основні категорії дій, які вважалися злочинами: злочини проти миру, воєнні злочини та злочини проти людяності. Однак стаття 1 та інші норми статуту містили обмовку, що його дія поширюється лише на процес притягнення до суду та покарання "головних військових злочинців європейських країн вісі", тобто, нацистської Німеччини та її союзників.

[25] Цей принцип закріплений, зокрема, у частині другій статті 11 Загальної декларації прав людини, статті 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статтях 4 та 5 Кримінального кодексу України від 05.04.2001, статтях 1 та 4 Кримінального кодексу Республіки Польща від 06.06.1997 та інших кримінальних законах країн Європи.

[26] Одним з показових прикладів такого ретроспективного застосування кримінального закону до раніше вчиненого діяння є рішення судів Держави Ізраїль у справі проти колишнього нацистського високопосадовця Адольфа Айхмана, якого засуджено за законами Держави Ізраїль за злочини проти єврейського народу, вчинені під час Другої світової війни. Також резолюція Парламентської Асамблеї Ради Європи "Про заходи щодо ліквідації спадщини колишніх комуністичних тоталітарних систем" від 27.06.1996 № 1096 (1996) формально дозволяє "притягати до суду й піддавати покаранню будь-яку особу за будь-яке діяння або недогляд, який на момент його здійснення не був кримінальним злочином відповідно до національного законодавства, але яке вважалося кримінальним злочином згідно із загальними принципами права, визнаними у цивілізованих країнах". Детальніше див.: Захаров Є. Засудження злочинів комуністичного режиму СРСР. - Х.: Права людини, 2013. - С. 30-33.

[27] Зокрема: Римський статут міжнародного кримінального суду від 17.07.1998 з наступними змінами [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995_588/print1445712443297391; Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього від 09.12.1948 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_155; Резолюція № 780 (1992), прийнята на засіданні Ради безпеки ООН 06.10.1992 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://undocs.org/ru/S/RES/780(1992); Final report of the Commission of Experts established rursuant to Security Council Resolution 780 (1992) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.un.org/ga/search/view_doc.asp?symbol=S/1994/674; IV Конвенція про закони і звичаї війни на суходолі від 18.10.1907 та додаток до неї: Положення про закони і звичаї війни на суходолі [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_222; Конвенція про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995_154/print1445712443297391.

[28] Protokól nr posiedzenia Biura Polityczniego Komitetu Centralnego Polskiej Partii Robotniczej od 29.03.1947 // Akcja "Wisła" 1947. Dokumenty i materiały / Wstẹp, wybór i opracowanie dokumentów E. Misiło. - Warszawa: Archiwum Ukraińskie & Management Academy Group, 2013 - S. 260.

[29] Польща та Україна у тридцятих - сорокових роках ХХ століття… - С. 66-71.

[30] Докладніше про перший варіант плану операції див.: В'ятрович В. Друга польсько-українська війна. 1942-1947. - Вид. 2-е, доп. - К.: Вид. дім "Києво-Могилянська академія", 2012. - С. 297-298; Мотика Ґ. Від Волинської різанини до Операції "Вісла"… - С. 263-265.

[31] Інформація органів громадської безпеки про ситуацію на місцях // Польща та Україна у тридцятих - сорокових роках ХХ століття… - С. 144-147.

[32] Як і багато інших концентраційних таборів у країнах так званого "соціалістичного табору", табір у Явожному було створено на території філії нацистського концентраційного табору "Аушвіц", який існував у роки Другої світової війни.

[33] Мотика Ґ. Від Волинської різанини до Операції "Вісла"… - С. 265-267, 273.

[34] Вісті з терену за місяць квітень 1947 р. // Архів Центру досліджень визвольного руху. - Ф. 9. - Т. 3. -
Од. зб. 33. - Арк. 202-203.

[35] Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього …; Римський статут міжнародного кримінального суду…;

[36] Василенко В. На війні як на війні: tertium non datur. Книга 1. - К.: Темпора, 2020. - С. 58.

[37] Там само. С. 59.

[38] За різними підрахунками станом на весну 1947 року на території Закерзоння налічувалося від 1300 до 2,5 тисяч членів ОУН та УПА.

[39] Мотика Ґ. Від Волинської різанини до Операції "Вісла"… - С. 266.

[40] Див. наприклад: Акція "Вісла". Дорога на повернені землі / Аліна Кувалдіна // Наше слово. - 2019. - 4 серпня. - № 31 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.nasze-slowo.pl/akcziya-visla-doroga-na-poverneni-zemli/

[41] "Остаточне вирішення українського питання". Українські історики та громадські діячі про передумови, перебіг і наслідки акції "Вісла" / Ярослав Івановчко // Zahid.net. - 2017. - 27 квітня [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://zaxid.net/ostatochne_virishennya_ukrayinskogo_pitannya_n1424218

[42] Див. наприклад: На моїх очах убили маму (автор: Пухта Михайло) // Вісник Любачівщини. - 2004. - № 11. - С. 96 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.vox-populi.com.ua/rubriki/istoria/lubacivsin/namoiehocahubilimamuavtorpuhtamihajlo; Рідна земля їй все пахне і сниться / Степан Мігус // Наше слово. - 2012. - 23 грудня. - № 52 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.nasze-slowo.pl/ridna-zemlya-yiy-vse-pahne-i-snitsya/; Явожно: розповідь про квіти, голод і чиряки / Ольга Менько // Наше слово. - 2018. - 30 вересня. - № 39 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.nasze-slowo.pl/rozpovid-pro-kviti-golod-i-chirjaki/; Явожно. Спогади / Спогади збирали Христина Заник та Павло Лоза // Наше слово. - 2017. - 24 вересня. - № 39 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.nasze-slowo.pl/javozhno-spogadi/; Коментар: думки колишніх в'язнів концтабору в Явожні / Записав Г. С. // Наше слово. - 2012. - 16 вересня. - № 38 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.nasze-slowo.pl/komentar-dumki-kolishnih-vyazniv-konts/; Явожно. Спогади з польського концентраційного табору / Упорядники Б. Гук та М. Іваник. - Перемишль-Торонто-Львів, 2008.

[43] Двосторонні домовленості між Польщею та СРСР (УРСР) щодо переміщення населення, незалежно від ставлення до таких домовленостей як таких, станом на квітень 1947 року вже вичерпали свою дію. Рішення Берлінської (Потсдамської) конференції 17.07-02.08.1945 стосувалися переміщення виключно німецького населення з території країн Східної Європи на територію Німеччини.

[44] Мотика Ґ. Від Волинської різанини до Операції "Вісла"… - С. 267.

[45] Наказ № 010 генерала Стефана Моссора про протидію поверненню переселених українців від 16.07.1947 // Польща та Україна у тридцятих - сорокових роках ХХ століття… - С. 586-587.

[46] Загальна декларація прав людини [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/995_015.

[47] Наказ № 6 командувача ОГ "Вісла" генерала Стефана Моссора про створення контрольних груп від 06.07.1947 // Польща та Україна у тридцятих - сорокових роках ХХ століття… - С. 536-539.

[48] Большой юридический словарь [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://juridical.slovaronline.com/%D0%92/%D0%92%D0%9E/1064-VOYNA; Короткий оксфордський політичний словник / Пер. з англ.; за ред. І. Макліна, А. Макмілана. - К.: Вид-во Соломії Павличко "Основи", 2006. -
С. 104; Small M., Singer J. D. Resort to Arms. - Beverly Hills, 1982. - P. 23.

[49] Додатковий протокол від 08.06.1977 до Женевських конвенцій від 12.08.1949, що стосується захисту жертв збройних конфліктів неміжнародного характеру (Протокол ІІ) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_200/print1481621726646845.

[50] Энциклопедия права, 2015 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://encyclopediya_prava.academic.ru/1025/%D0%92%D0%BE%D0%BE%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8B%D0%B9;

[51] Umowa graniczna pomiędzy Polską a ZSRR z 16 sierpnia 1945 roku // Dziennik Ustaw RP nr 35, poz. 167 z 1947 r.; Ustawa z dnia 31 grudnia 1945 r. o ratyfikacji podpisanej w Moskwie dnia 16 sierpnia 1945 r. umowy między Rzecząpospolitą Polską a Związkiem Socjalistycznych Republik Radzieckich o polsko-radzieckiej granicy państwowej [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://isap.sejm.gov.pl/DetailsServlet?id=WDU19460020005.

[52] Стаття 1 Положення про закони і звичаї війни на суходолі (IV Гаазька конвенція про закони і звичаї війни на суходолі від 18.10.1907) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_222#Text; стаття 3 Конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_154#Text; стаття 1 Додаткового протокол до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв збройних конфліктів неміжнародного характеру (Протокол ІІ) від 08.06.1977 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_200#Text.

[53] В'ятрович В. Друга польсько-українська війна. 1942-1947… - С. 277-278, 280, 283-290.

[54] Там само. - С. 296.

[55] Відповідно до пункту "f" статті 8 Римського статуту "пункт 2(е) застосовується до збройних конфліктів неміжнародного характеру і, таким чином, не застосовується до випадків порушення внутрішнього ладу та виникнення напруги, таким, як безлади, окремі та спорадичні акти насильства чи інші дії аналогічного характеру. Він застосовується по відношенню до збройних конфліктів, які мають місце на території держави, коли відбувається тривалий збройний конфлікт між урядовими властями та організованими збройними групами [підкреслення моє - С. Р.] або між самими такими групами".

[56] Див. наприклад: Нота Уряду РП від 18.04.1947, вручена послом РП Мар'яном Нашковським заступникові міністра закордонних справ СРСР Андрієві Вишинському // Польща та Україна у тридцятих - сорокових роках ХХ століття… - С. 74-75; наказ № 001 від 19.04.1947 генерала Стефана Моссора щодо створення ОГ "Вісла" та завдань підпорядкованих підрозділів // Польща та Україна у тридцятих - сорокових роках ХХ століття… -
С. 78-85; Інструкція для співробітників УБ, прикомандированих до ОГ "Вісла" // Польща та Україна у тридцятих - сорокових роках ХХ століття… - С. 88-91; наказ № 002 командування ОГ "Вісла" від 21.04.1947 // Польща та Україна у тридцятих - сорокових роках ХХ століття… - С. 100-107.

[57] Див. наприклад: Rozkaz zastẹpcy dowódcy 11 pułku piechoty do spraw polityczno-wychowawczych por. Piotra Baziuka w zwiạzku z wyjazdem pulłku na Akcjẹ "Wisła" // Akcja "Wisła" 1947. Dokumenty i materiały... - S. 399; Instrukcja Grupy Operacyjnej "Wisła" dla dowódcy oddzialu wysiedlajạcego Ukraińców // Akcja "Wisła" 1947. Dokumenty i materiały... - S. 400-401.

[58] Див. наприклад: Дашкевич Я. Подзвіння операції "Вісла"... - С. 56; "Akcja "Wisła"" [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://pl.wikipedia.org/wiki/Akcja_%E2%80%9EWis%C5%82a%E2%80%9D; "Операція "Вісла"" [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%C2%AB%D0%92%D1%96%D1%81%D0%BB%D0%B0%C2%BB.

[59] Резолюція № 780 (1992), прийнята на засіданні Ради безпеки ООН 06.10.1992 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://undocs.org/ru/S/RES/780(1992); Final report of the Commission of Experts established rursuant to Security Council Resolution 780 (1992) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.un.org/ga/search/view_doc.asp?symbol=S/1994/674. - Р. 32-34.




Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що...

www.istpravda.com.ua

права человека, Польша, УПА, история, Преступления, разоблачая ложь, геноцид, history, Украина

Previous post Next post
Up