отже.
попала нинче на футбол.вперше.
зірване горло,захляпані шкари,волосся із запахом палаючих фаєрів...дике розчарування у грі команди.
Вівці.самі собі.як завше.
але я не про те.
я про ту внутрішню силу хлопців з іскристими очима і вірою у серці.
аж не страшно,якщо війна постукає у двері.
годину холоду.
2,5год матчу.....задимлених,зачудованих...новий феномен "хвилі однієї емоції".
і 2 год добирань до міста з болотяного стадіону.
добре,що то Евро-2012 влітку- болота не буде)