щастя в гармонії.
це описати словами можливо?
охарактеризувати,проаналізувати,провести паралелі,групування...
шкода.ба ні.
це просто електричний струм.від мізків до лівої п"ятки.
Сипа,не лахай - відкрита карма)
коли все таке чуже,раптове стає тобі рідним.коли погляд людини,якої давно вже немає в живих проходить крізь ребра і ховається у навік в тобі.цій.справжній.без коректур і награвань.коли твоє дерево прорізається крізь плечі з кожним рухом.подихом.про слова-як результат переробленого повітря мовчатиму.
і такий "потік свідомості" я можу писати і описувати довго.
повернемось ж до справ земельних і твердих.
ВІВАТ КУРБАС!
кричала.кричу і кричатиму.
"Формула екстази" за Б.-І.Антоничом.
мій струм.потрясіння.крик у тиші.головне-мій.
і ще відкрила одного генія,про якого-зуб даю.хрест на пузі,по-любому підшукаю добірку інформації-С.Параджанова.
я його божнювати почала з моменту ,коли Марічка дала цукерку Йвану,коли вперше це побачила років з так 4 тому.
нині ж "фрагментарно" дивилась доволі цікавий фільм-біорафію про нього.чому фрагментами?-Сипчика,Табунчика і Сяньку питайте)
але факт лежатиме на основі однієї його фрази:" Они думают все што умеют снимать кіно. Они думают,што они-Довженки".
я покохала Грузію.
п.с.друзі пізнаються вчинками, а не словами.пора з це осмислити.точніше-вже осмислила.
п.п.с.сни гарантовані
охарактеризувати,проаналізувати,провести паралелі,групування...
шкода.ба ні.
це просто електричний струм.від мізків до лівої п"ятки.
Сипа,не лахай - відкрита карма)
коли все таке чуже,раптове стає тобі рідним.коли погляд людини,якої давно вже немає в живих проходить крізь ребра і ховається у навік в тобі.цій.справжній.без коректур і награвань.коли твоє дерево прорізається крізь плечі з кожним рухом.подихом.про слова-як результат переробленого повітря мовчатиму.
і такий "потік свідомості" я можу писати і описувати довго.
повернемось ж до справ земельних і твердих.
ВІВАТ КУРБАС!
кричала.кричу і кричатиму.
"Формула екстази" за Б.-І.Антоничом.
мій струм.потрясіння.крик у тиші.головне-мій.
і ще відкрила одного генія,про якого-зуб даю.хрест на пузі,по-любому підшукаю добірку інформації-С.Параджанова.
я його божнювати почала з моменту ,коли Марічка дала цукерку Йвану,коли вперше це побачила років з так 4 тому.
нині ж "фрагментарно" дивилась доволі цікавий фільм-біорафію про нього.чому фрагментами?-Сипчика,Табунчика і Сяньку питайте)
але факт лежатиме на основі однієї його фрази:" Они думают все што умеют снимать кіно. Они думают,што они-Довженки".
я покохала Грузію.
п.с.друзі пізнаються вчинками, а не словами.пора з це осмислити.точніше-вже осмислила.
п.п.с.сни гарантовані