(no subject)

[vitrjana]

після такого я можу змиритися з сухотами осені.

моя рідна, дякую.
за соусеп, пам"ятник сантехніку і найпотрібніший в світі подарунок.
я приїжджатиму спати і від"їдатися.

я не вмію описувати те, коли мрії починають збуватися.
можливо, той дощ і був потрібен.
внутрішня істерика, яка прочистила всіх і вся.
і на останок залишила твою подерту спину від моїх же пальців.
боліло.
мене.
небо.
все.

мені бракло тебе, небесне, чуєш?
але, дякуючи сльозам твоїм
 твоїм же....
я сповідатимусь на вік.


існуй собі на щастя, ба вже без мого горя.
я вчора тебе виплакала.