Це мабуть перший фільм із пост радянського кінематографу, який мені важко стало додивитись до кінця, не через те що він поганий, а через емоції спичинені переглядом.
Цей пост пишу на 40-вих хвилинах фільму, зацепило )))
Доречі ще парочка, яка змусила мене задуматись після перегляду, хоч і їх назви одинакові, а враження не однозначно різні.