Чуэш, брате, кричить вороння

[vitaliyke]

Чуэш, брате, кричить вороння,
Нашу приязнь на вила здіймає.
Безсловесна, ще вчора, свиня,
Корінь аріїв в собі шукає.

Вже вони не майданна тля,
Нині крови бажають пити.
Ти сміявся з них: «То дурня!»
Я підспівував: «Будемо жити!»

Їхня лють вже сягає нестями,
Нас орава за горло хапає.
Що ж з тобою ми підем до ями?
Свиням бісер ніхто не жбурляє?

Хто різник, хто пацюк - не відомо,
Різний бог нам і їм помагає.
Не судилося всидіти дома,
Першим меч - жалюгідний здіймає.

Слово душу пусту не чіпляє,
Мирні станули ночі та дні ,
Холод зброї вже нас обпікає,
Хоч не прагнуло серце різні.