Українська хуцпа.
Витоки хуцпізму
Українська хуцпа, як і все, що пов’язане з українством, має тисячолітню історію. Початки її належать до часів формування України-Руси, яку ще і до тепер,помилково називають - Київська Русь. Ще в добу зародження на Україні хасидизму, у XVIII ст., предки українців мали розвинену усну творчість з яскраво вираженим хуцпіським нахилом. Відомий галичанин і цілитель, засновник хасидизму, Ізраель бен Еліезер, що лікував хворих за допомогою магічних заклинань та амулетів карпатських мольфарів, не дарма називав місцевих гуцулів своїми великими вчителями та набирався мудрості від самого Олекси Довбуша.
Єдиним великим народом, що опанував переваги філософії хуцпізму були євреї, та єврейська хуцпа не вирізняється величчю багатогранності, на відміну від справді української, і обмежується звичайнісінькою зухвалістю та цинізмом брехні. В той час прихильники українського вчення практикують не тільки хуцпізм багатослів’я, а й хупцізм дії, так званий - живий хуцпізм.
Нова доба відродження українського хуцпізму співпала з приходом в Галичину, історичну батьківщину хуцпізму, Радянської влади. Українські комуністи-хуцпісти, причислили Тараса Шевченка та Івана Франко до перших революціонерів-марксистів та надали вислову «чого бідний бо дурний, чого дурний бо бідний» замість чорно-реалістичного забарвлення, характеру жартівливості та абстрагували його від реалій.
Комуністична брехня, на кшталт «фабрики-робочим, земля-селянам», обернулась для населення новим закріпаченням. Новітні кріпаки, під впливом ідеологів хуцпізму, вважали себе найвільнішими і найщасливішими людьми на Землі, вимагали розстрілів та репресій для антихуцпістів, рахували благом заборону вільно рухатись планетою та добровільно віддавали дітей в хуцеп’ ята. Цілими трудовими колективами, хуцпісти засуджували антихуцпіську літературу, яку ніколи не читали, та антихуцпіскі кінофільми, яких ніколи не бачили. Апогеєм радянського хуцпізму став 1991рік, коли хуцпісти України і всього СРСР, проголосили своїм ворогом №1, свою власну імперію і, очолювані передовими хуцпістами, дружньо її повалили. Як і належить справжнім хуцпістам в розвалі СРСР, вони винуватили сили міжнародного імперіалізму, продажну верхівку партії, невідомий «Римський клуб»масонів до лав якого, насправді, мріють влитися.
Духовними нащадками більшовиків стали сучасні українські націоналісти. За комуністичним прикладом, вони почали з руйнації пам’ятників та перейменування вулиць. Підтримувані невеликою спільнотою маргіналів, хуцпісти галасливо заявляють про всенародну підтримку свого руху. Зайнявши керівні посади в незалежній України, хуцпісти відмовляються оголосити себе владою і вперто продовжують, так звану опозиційну діяльність. Будучи фінансово залежними від олігархів, українські хуцпісти стверджують про непримеренну боротьбу, саме з режимом олігархії. Великі нащадки прадідів поганих, заперечують очевидні для обізнаних в тонкостях Гегелевської діалектики речі.
Не визнаючи переходу кількості в якість, хуцпісти сповідують виключно, якісне обігрування подій та фактів собі на догоду. Приміром давнє поховання, поблизу села Пшеничники, Івано-Франківської області, вік якого складає більше половини тисячоліття, ними оголошено «рештками жертв НКВС». Зібравши рештки 600 людей з площі , більш 5 тис. кв. метрів та розсипавши їх у 25 трунв, хуцпісти заривають їх на площі в рази меншій і оголошують перепоховання впорядкованим. Хуцпісти-журналісти щироко освітлюють подію, не зважаючи на експертизу
Івано-Франківської мед. академії та на відсутність слідів насильницької смерті. Хуцпісти з товариства «Меморіал», негайно видають версію про знищення «жертв» з допомогою електричних стільців, а про найдені в похованні залишки давнього мисливського та рибальського споряддя просто «забувають». Хуцпіська громадськість, якій дане споряддя ще два роки тому представили як знаряддя тортур, все це сприймає з хуцпіською стійкістю і через рік на місці похованнябудуть, на певне, приймати в хуцеп’ята діточок.
XXI ст. - це доба становлення національної самосвідомості хуцпістів. Злість виголошується добротою, а руйнацію творенням. Тепер гасло «комуняку на гілляку» є проявом толерантного відношення до українства, а не актом насильства чи знищення.
Революція, що незаперечно призведе до руйнації, оголошеня світлим ідеалом розбудови нового порядку. Хуцпісти-активісти, нещадно розкрадають бюджетні кошти і наполегливо вимагають збільшити фінансування,проводять закордонні вояжі і під виглядом перейняття досвіду в проведенні реформ ЖКГ, добиваються спрощення візового режиму для України з метою розповсюдження ідей хуцпізму в світі.
За дослідженнями українських письменників, прихильників чистого, живого хуцпізму, переселення приміром в Гамбург корінних жителів Галичини, за якихось десять років перетворить, це місто в селище міського типу, де буде процвітати натуральне сільське господарство, а з промисловості залишаться тільки пункти прийому металобрухту. Екологічно небезпечні трактори і комбайни замінить тачка на резинових колесах, стара-добра сапа та велосипед. Наше ірраціональне споживання, та небажання працювати на довгі роки вирішить проблему зайнятості для європейців. Наш ірраціональний романтизм повинен дати протидію модернізму європейскости, про що передрікають не розшифровані ще написи єгипецьких пірамід та прадавній індійський епос.
За твердженням відомих сучасних хуцпістів, вся Європа тільки й чекає нашого появлення, але на заваді їхнім сподіванням стоїть архаїчно-непохитна московщина.
З огляду на це, хуспісти України, на знак протесту оголосили росіян чужим ворожим нам народом, не дивлячись на близькість мови, схожість ментальності і багатовікову спільну історію. Українська мова оголошена праматір’ю інших слов’янських мов.
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0
Українська мова вплинула на інші сусідні слов'янські мови, особливо на польську та російську літературні мови, меншою мірою на білоруську.
До багатьох мов світу увійшли українські слова «гопак», «козак», «степ», «бандура», «борщ» (до польської було запозичено українські слова «hreczka» - гречка, «chory» - хворий, російської «вареники» - вареники; «пасека» - пасека; «бублик» - бублик, «подполковник» - підполковник, румунської «ştiucă» - щука, «holub» - голуб, білоруської «вагітная» - вагітна тощо).
Також українська мова вплинула на діалекти сусідніх мов, як-от гутор донських козаків («злыдарить» - злидарювати, «кидаться» - скидатися, «вон зарас гутарить» - він зараз говорить).
Українські вчені доводять, що власне галичани і не є слов’янами, а походять від білих горватів, тому їх скоріш можна віднести до французів, чим до якихось білорусів.
Орден українських хуцпістів
На сьогодні хуцпізм на Україні, на противагу масонству - аморально-неетичний рух у вигляді відкритої організації.
Всеукраїнське панібратство хуцпістів - це члени екзотичних організацій «божевільних каменярів», що займаються руйнацією хоромів, держав, імперій. На відміну від масонів у панібратчиків ніколи нічого не планували будувати.
Орден існує у формі великих груп, об'єднаних територіально.
Керівництво ордену незнаходиться в Брюсселі фактично, але присутнє там духовно.
Орден - не організована спільнота людей, або панібратство.
Правила, яких не дотримуються орденоносці, називаються ледачими марками ( у масонів ледмарки).
Вони залишаються незмінними з давніх давен.
Одним з авторитетних джерел традиційного права є Конституція Нестора Махно, ніде не опублікована, але мабуть існуюча.
Структура і членство
Первинною організацією в масонстві є трійка. Саме зібравшись у трьох орденоносці-хуцпісти починають самоусвідомлюватись.
Майстер трійки, не обирається , а призначається відповідно до фінансового положення в конкретний проміжок часу.
Орденоносцем-панібратчиком може стати віруючий чоловік чи жінка сягнувший статевої зрілості.
Давня традиція встановлює, що кандидат має бути людиною «чисто конкретною», самостійною і незалежною неу матеріальному, а тільки в духовному, інтелектуальному значенні, здатний мислити штампами і сприймати нав’язані рішення, як самостійні. Кандидат має пройти численні перевірки, і довести, що хоче вступити до ордену керуючись мотивами матеріальної вигоди, кар'єри, а також простою цікавістю.
Ідеологія і символіка
Хуцпізм виражений в алегоріях та ілюстрований символами. Більшість символіки запозичено не відомо звідки, а в ритуалах використовуються легенди з Термопільськими персонажами. З найбільш відомих символів, в пам’яті народній назавше залишаться;
«Так!», «Фсьо пропало!», «Пакращення!»
Загальноприйнятим символом руху є чорний трикутник, у середині якого піхва. Відомі віртуози викрадення первородства, масони, використали перевернутий знак хуцпістів, як один зі своїх символів та присвоїли йому назву ««Промениста дельта», замість справжнього «Породиста дівка».
Хуцпісти нижчого градусу для просвітлення використовують пиво.
Кусень сала, цибулина і горілка 42 градуса роблять зі звичайногохуцпіста повного Ошо.
Одним із символів хуцпізму також є Садок Вишневий коло хати, Заздрісне Око, «руки які не крадуть», Молоток і Зубило, Храм святого Нероби.
Лояльність до влади є одним з орденських принципів. Робота на користь суспільства хуцпістами відкидається .
Вихідним принципом хуцпістів в поглядах на соціальну дійсність є минувшина.
Визнання реально існуючих у соціальному житті суперечностей, які є причинами розбрату між окремими громадянами й народами Орденом не визнається. Хуцпісти називають себе Каменярами, що Молотком і Зубилом прорубують собі шлях у майбуття.
Головна чеснота хуцпістів - пусте багатослів’я. Це, зокрема, означає, що людина не повинна думати перед тим, як щось сказати. Головне для хуцпіста умовно-рефлекторна реакція. На заклик «слава нації», хуцпіст повинен впевнено відповісти «смерть ворогам», «Україна -понад усе» і т.д.
Вимоги до кандидатів
Основні вимоги до кандидатів випливають із загальних принципів руху. Кандидат підтверджує свою віру в доброго дядька, що «прийде - порядок наведе». Хуцпіст, як правило є католиком за віросповіданням і односчасно обожнює козаків Хмельницького, що різали католиків за покликом серця. Особливао активні хуцпісти Сходу України мають фамілії російського походження, говорять на російській мові і називають росіян закацапленим бидлом. Панібратчики схиляють голову перед зрадою Мазепи, бо вчасна зрада, як відомо - передбачливість і є вищим проявом хуцпізму. Хуцпісту не обов’язково досягати ступені посвяти, щоб кусати руку свого благодійника
Ініціатива щодо прийняття в члени Ордена повинна виходити від кандидата. Для вступу не потрібні рекомендаціїдійсних членів. В ритуалі прийому, головним критерієм є рогулізм кандидата.
Ступені
Основний зміст філософської системи міститься в трьох основних ступенях або градусах, Підсвинок, Свинтус, Свиня.
В 1-му ступені - ступеніПідсвинок, увагу звертають на бажання самовираження за рахунок пригнічення або гноблення інших. У 2-му ступені - ступеніСвинтус, увагу звертають на практичну активність хуцпіста.
Найбільш важливий і драматичний 3-й ступінь - ступінь Свині, або як його ще називають Велике Паця присвячений пожинанню плодів хуцпізму на практиці. Людина , що досягає третього ступеня до нормального життя повернутись не може!
ТаємницІ хуцпізму
До поняття таємниці відносяться способи впізнання хуцпістів один одним.
Є мало описаних свідчень , як хуцпіста вирізнити з загальної людської маси.
Одними з тих хто привідкрив таїну був український русофільський гурт «Брати Гадюкіни»:
Від сонця окуляри, капелюх на голові,
Плеєр тихо грає ритми блюзу мені.
…………………………………………………….
Я іду не поспішаю папіроса в зубах,
Я іду не поспішаю і мені все ніщяк,
Гей бидло! Ну шо ти рота відкрив,
Я ж не виграв твою жінку,
і з тобою в армії не служив.
Орден не таємне товариство.
Його задуми не тільки декларуються, але й підносяться самими хуцпістами,як поважні, члени спільноти відомі особистості.
Обряд посвячення
Обряд посвячення відбувається привселюдно на різного роду протестних акціях.
Підсвинкам дозволяється закривати обличчя пов’язками. Обов’язковий дресс-код; чорний або темно-синій спортивний костюм «ADIBAS».
Посвята проходить під ревіння мегафонів, що ще більше посилює враження кандидата.
Хуцпізм і релігія
Хуцпіст може сповідувати будь-яку традиційну релігію, як приміром Рунвіра або Мага віра.
Хуцпість-християнин, який стверджує, що на Спаса святять яблука, а на Трійцю прикрашаєжитло зеленими гілочками, рахується знаним теологом.
Хуцпізм є самостійною релігією і спирається на віру своїх членів у власну непогрішимість. В той же час, певною мірою можна вважати хуцпізм нецерковною і універсальною формою служіння власним захцянкам і забаганкам і таке визначення надає можливість кожному вкладати в нього те розуміння, яке відповідає його власним «релігійним» поглядам.
Критика хуцпізму
Критика хуцпізму полягає в твердженні, що хуспізм є ідеологією егоїзму і виключає людину від системи людського енергообміну.Агресивний егоїзм, не бажання рахуватися з реаліями сьогодення, неодмінно призводить до духовного спустошення хуцпіста, і як наслідок кидає його в вир особистого матеріального виснаження. Бідність, окремого хуцпіста переростає в знедолення всієї громади. Хуцпісти, що тимчасово досягають матеріального благополуччя, як правило закінчують в буцигарні, не зумівши вчасно побороти споживацькі пристрасті.
Віра хуцпіста в «вічного ворога», жида, москаля, ляха, кривавого комуніста чи фашиста, полишає індивідуума душевної рівноваги. Це призводить до посилення різного роду страхів, та в кінці-кінців до остаточної втрати здорового глузду. На мітингах, організованих хуцпістами,відсоток людей, що з’їхали з глузду, особливо високий.
Критики хуцпізму вимагають ввести в обіг, для політичного дискурсу, терміни «українська хуцпа» та «хуцпіст».
Не визнаючи, що Україну вразила епідемія хуцпізму, подальший рух держави та й саме її існування, знаходяться під загрозою.
P.S. Стаття допрацьовується і буде доповнюватись думками визначних антихуцпістів з ФБ , агентів ФСБ, пенсіонерів КДБ та іншої українофобської наволочі.