Галицькі євро замальовки.
День, переповнений революційними подіями, не задався з самого ранку. Моє вранішнє звертання до нашого шефа:
- Як там ваша революція? - викликало офісну дискусію.
Шеф почав картинно кричати «банду геть, вони вже падають, народ їх не підтримує…»…
- Який такий народ? - заперечив я.
- Галичани не є всим українським народом, та й серед галичан одностайної підтримки бунту не спостерігається.
- Як не спостерігається? - знову картинно прокричав наш бос і став чіплятися до бухгалтерів.
- Люда, Оля, Надя ви підтримуєте євро майдан?
Соціологічне експрес-опитування виявило слідуючу картину;
Люда не підтримує, тому що їде на СТО міняти передні підшипники «Сітроена» і не має часу відволікатись на дурниці. Крім того, вона поставила нову зимову резину тільки на передні ведучі колеса і сьогодні зранку машину розвернуло по дорозі на роботу. Порада якогось євро-економіста, про економію грошей таким чином виявилась медвежою послугою. Люда ні за, ні проти, бо в неї ось така біда і крім того чоловік з Житомирщини, а то вже, самі розумієте не зовсім українська Україна.
Надя, гаряче підтримує студентів, але її ліпша подруга розділяє мою думку, що до студентських заворушень; «пулємьотов побольше і в стойло».
Оля думає так як Надя бо Надя її безпосередня начальниця, тобто на власну думку не наважується, але їздити в Європу без візи хоче.
- А хто що думає про руйнування пам’ятника Ілліча? - не вгавав я.
- Правильно! - вигукнув шеф. Це треба було ще в 1991 зробити!
Дівчата з цікавістю перевели погляд на мене.
- А чи розуміє наш любимий шеф, що знесенням пам’ятника і грабунок його власних магазинів та ресторанів розділяє вже зовсім примарний кордон?
- Так! - вигукнув шеф, але по очах було видно, що така постановка питання його озадачила. Помітивши це я продовжив атакувати.
- Чи може пан думає, що дав тисячу гривень на підтримку революції і відкупився? Може пан вважає, що має індульгенцію? То хай пан почитає, як дами в котикових манто в 17 році підгодовували «пірожкамі» мітингуючу чернь і чим то все закінчилось.
Шеф, як і завше, вийшов з ситуації пожартувавши:
-Дівчати! Як прийдуть до нас за списками контрреволюціонерів то ви знаєте на кого тицьнути пальцем.
По обіді євро дискусія виникла стихійно.Приїхаю я на роботу. Автомобільна стоянка майже пустує. Картину псує «бус» запаркований таким чином, що один займає до 50% всієї площадки. Бус прикрашають два прапОри, наш і ЄС. Запаркував я авто, сантиметрах в трьох від «бусу» та й пішов шукати газдів. Два євро інтегратора знайшлись швиденько. Обоє в військових натівських черевиках, коротких болонових куртках, шапочках а-ля морські котики, а на вухах висять чи то комплекти «вільні руки» чи то телефони.
Зі злостию притаманною тільки засушеним Гераклам питаю своїх людей:
-Хлопці! Не знаєте чий то білий «пежо» коло входу?
Євро пацани в моменті запанікували:
- Та то наш, а шо?
Здогадались миттєво про яке «ашо» я намірений порозмовляти, тілько , як кажут в нашім селі, «кіна грают». Ледво себе стримуючи ціджу кріз зуби максимально стримано:
-А чому він у вас не по європейськи… - і ту мене перемикає, забуваю слово запаркований.
Не пройшло і пів секунди, так само як і я перемкнений, тільки від страху вояка підказує:
- Запакований?
-О, о! Чому він так недолуго запакований. Стоянка пів-пуста! Якби то азіяти якісь приїхали, чи табір циганський зупинився я б слова не сказав. В Європі теж так машини паркують?
-Та ми, тово, на пітнадціть мінУт.
Більше я з ними не спілкувався, розвернувся і всім своїм виглядов демонструючи крайнє незадоволення пішов гет.
Вогню долив наш турецький партнер, який приЇхав за грошими. На моє питання:
-Что дарагой, как тэбэ наша рэволюция? - завжди стриманий турок, раптом випалив:
- Во Львове вообщэ всьо стоіт, всэ уэхали на Кієв, продавци жалуются, магазіни пустиє, денег нам нє дают…
Не знаю як там у Львові, а в нас в Івано-Франківську торгівля йде не погано, навіть добре. Шкода що курс євро скочив догори і нам треба піднімати ціни. Ми як ціни піднімем, то назад їх не опустим, хоч най курс десять раз вернеться до вчорашнього. Хай хоч за доллар 5 грн дають, гривнева ціна продажу вже вниз не піде, бо прибуток за великим не буває.
Потім люди жаліються, що у нас все дорожче як в Європі. Так ми при чому?
Ми не винуваті.
То всьо москалі.
Вони перекупили Януковича і не пустили його в Європу. Ми повстали - курс валют догори пішов. На святого Миколая і на Новий рік люди почнуть долари здавати - курс впаде, бо так є кожного року. Гривнева ціна не впаде, бо все одно будуть купувати.
Що не зрозуміло? Курс скаче, а ціна тільки росте. А що поробиш?
Курс він не москаль - скаче.