Сенс буття
На вихідних була у Видубицькому чоловічому монастирі, дивилась на юних монахів і все думала, що ж спонукає їх іти в послушники, невже вони справді народжуються з відчуттям всеохоплюючої любові до Бога, яку виражають вічному йому служінню. Задумалась і зрозуміла, насправді постриг - це спосіб упрощення власного життя. Життя стає набагато зрозумілішим, коли ти послушник. Ти чітко знаєш ціль свого перебування на землі, чітко розумієш, як його варто прожити, не переживаєш за усякі там матеріальні здобутки типу квартир і машин, в тебе чітко визначений соціальний статус і роль. А відповіді на питання, щодо суті життя не потрібно шукати методом проб і помилок, а можна просто прочитати в Біблії та приписах до неї.
А від чого насправді вони відмовляються? Від сексу, від алкоголю, від наркотиків, від тютюну? До постригу вони можуть одружитись і секс у них буде, алкоголь вони вживають (у монастирі навіть продають церковний кагор - 35 грн/літр), люльку палити їм теж можна, а наркотики - не така велика плата за настільки спрощений варіант життя.
Простеньким виявився цей монаший ребус...
А від чого насправді вони відмовляються? Від сексу, від алкоголю, від наркотиків, від тютюну? До постригу вони можуть одружитись і секс у них буде, алкоголь вони вживають (у монастирі навіть продають церковний кагор - 35 грн/літр), люльку палити їм теж можна, а наркотики - не така велика плата за настільки спрощений варіант життя.
Простеньким виявився цей монаший ребус...