nostalgie

[vio_rica]

бува таке, коли наприклад миєш посуд або стоїш в черзі в супермаркеті - ловиш себе на сумі за минулим. минулим, якого не було, але могло відбутись. і радієш же ж тому, що маєш і тому, як життя складається... але оцей сум, солодкий сум біжить спогадами через людей, які колись зустрілись. то згадуєш перше кохання і думки пробігають по розвитку подій, які не стались; то одне з останніх - яке ж могло бути життя, якби ми відбулись; або подругу, що колись була подруга і що б могло бути, якби хтось з нас суттєво не переріс; про місця, в яких можна було побувати і так й не поїхав; найболючіше минуле про батька, який не встиг стати дідом для моєї доні... і з такою швидкістю пробігають обличчя і долі в моєму мозку, мов продивляюся фільм. і все ж на своєму місці, всі ж стосунки, які віджили - мали ж віджити, і відбулось те, що мало відбутись і все це вплинуло на подальше, як мало вплинути... от так іноді, рідко, але ж бува напада солодка ностальгія :)

життя - яка ж цікава штука :)