Може, металургом?
Ще із вчорашнього вечору знав, що сьогодні буде дуже насичений день. Само-собою, ніякого такого насичення я не хотів. До чортиків пішло все це, думав. Воно так і сталося - до обіда від робочого столу не підходив. Нарешті трохи розгіб. Перекурив. І тут - бац, почуваю себе реально щасливим! Я аж ахрінєл.
Взагалі в мене таке нечасто буває (себто, нечасто я напружено працюю, ги-ги). В основному, робота моя полягаєв очікуванні - дзвінка, підпису, наради, грошей, погоджень, ефірів і т.д. Але од цього чекання дуже стомлюєшся. Так от: може, блядь, я не тим займаюсь. Ким би це мені стати?