8-денна пригода у Грузії тривалістю у мить:)
У Тбілісі мені приносили вино у ліжко. А ще, було, колега, із яким тільки-но познайомився афігєнно розповів про церковний вірмено-грузинський конфлікт. Також є історія про те, як я о 7:00 у Кутаїсі зустрів п’яного вояка, а потім під проливним дощем вирушив у пошуки храму Баграта. А коли знайшов, то на фотіку здох акумулятор. Але про все по-порядку!
День (ніч) 1
Летів я з Києва до Тбілісі через Ригу. Уявіть собі, так вийшло дешевше, якщо скористатися послугами Baltic Airlines. У Ризі довелося чекати рейсу до Тбілісі цілих 5 годин. Напряг, скажу я вам, був. Особливо відчутний він тому, що без Шенгену виходити за межі умовних 4 стін я не міг. Неприємно. Стільки часу спостерігаючи за пасажирами, кого тільки не побачиш. Люди з усіх континентів і абсолютно різних соціальних верств. Тут і англійські пани, і…. монголи з як у нас кажуть, базарними сумками (українці мене зрозуміють)). А ще, в аеропорту скуштував бутерброд із чаєм. На наші гроші вийшло, не дивуйтеся, 80 гривень ($8). Як на мене, дещо дорогувато для 1 чашечки чаю і шматочка хліба з шинкою).
Але нестрашно. Нарешті, дочекався! Літак Рига-Тбілісі всі тих же Baltic airlines.
Розсілися у кріслах. У ряду в літакові 6 крісел, по 3 з кожного боку. Моє місце біля вікна, біля мене вільне, а далі сіла симпатична дівчина-грузинка. Ну, гріх не познайомитися). Лалі, так звати дівчину, летіла із Мюнхена до Тбілісі додому. У Німеччині вона навчається, і, уявіть, уперше за 3 роки!!! Летіла додому. Молодчина! Ми роззнайомилися, спілкувалися весь час)) Вона трішки говорить російською. А ще слухали музику. Ледь не всі пісні Ґоргішелі і Mгзавребі прослухали. Клас, коли спільні інтереси.
Лалі запропонувала, щоб її батьки, які стрічатимуть в аеропорту підкинули мене на авто до вул..Руставелі, де на мене чекав номер у заздалегідь обраному хостелі. Я погодився. Дякувати їм, дуже милі люди! А ще вони мене пригостили хачапурі. Отже, вперше скуштував національну їжу я близько 3:30 ночі))))).
Іти до хостелу не хотілося узагалі. Ледь помітний дощик, досить прохолодна погода і легка втома й бажання спати абсолютно не псували гарного настрою, із яким я пішов блукати містом.
Далі буде...