Десь посеред тижня в голову прийшла ідея, щоб поставити собі на руці хрестик. Ну, наче не маєш забути щось. Тільки я от не мав забути посміхатися. І в мене все ок. Всі проблеми по барабану, бо вони вирішуються легше з позитивним підходом а не традиційним "аааа, блядь, я пропав...".
Авжеш, лицемірити не варто! Але якби на вулицях люди теж почали посміхатися,а не набундючено зиркати на перехожих.