Sep 15, 2012 17:11
Сьогодні повернулась з Херсону...Не люблю це місто і ніколи не любила...Особливо ніколи мені не було зрозуміло чому однокласники, поживши в Херсоні 2 місяці, переходили на російську, і на українську вже ніколи не переходили більше...Тому коли настав вибір поступати в Херсон, Одесу чи Київ...Я звісно вибрала Одесу, але мама - Київ:). Коли приїджаю додому, то відразу сідаю на маршрутку і їду на Каланчак, бо довго в місті бути я не можу. Цього разу довелось мені побути там цілий день...Хм...скажу, що херсонці мене порадували більше, ніж я очікувала. Скрізь чути українську мову, футболки з українською символікою...прапорці українські в багатьох машинах, а саме головне, що все нетак погано, як я думала. Так, активних небагато людей, але і того вистачає на невеличке місто:). До нас з мамою причепились комуністи, які почали щось втирати. Щоб не нервуватись, я просто мовчала і слухала, що вони втирають, посміхаючись:). Повз проходили молоді люди, хлопці та дівчата, вони почули, що комуністи щось нам втирають, не витримали і підійшли. Ті мовчки, мабуть вже не раз таке було, віддали їм листівки, звернули свій намет і звалили. І це все за 5 -10 хв. Ми з мамою почали так сміятись, а молодь нам каже: "Не слухайте їх, бо це ледарі, які будуть сидіти у нас на шиї доти, доки ми не почнемо гонити їх". Приємно було чути, ми трішки поговорили з ними і обмінялись номерами. А потім вияснилось, що серед них 2 юриста і філологи. Закінчили навчання в минулому році і тепер створили органзіацію неофіційну, де допомагають дітям-сиротам вступати у вузи в Херсоні та в Миколаєві. Я була, чесно кажучи, в шоку! Приємно знати, що молодь не ведеться на тупу совкову пропаганду, а спокійно робить те, що вважає необхідним. Допомагаючи цим дітям вступати у вузи, вони роблять прекрасне діло. Я пояснювати не буду чому, думаю і так це зрозуміло. Короче кажучи, мене порадувало все в прогулянці містом:).
Погода була сонячною, у мами день народження, настрій чудовий. Думаю, що варто частіше бувати в Херсоні, оскільки там є цікаві люди.
Стосовно чому я туди поїхали і що там сталось, напишу пізніше. Поки потримаю все в таємниці до вияснення деяких обставин, про які не можу поки написати:)
прогулянка,
українці,
молодь,
Херсон