По справі Віталія Запорожця

[vilna27]

Слідча Сопельняк бере у мене пояснення. Я їй кажу, дивіться, не пишіть зайвого, бо не підпишу.
- Нє, я пишу все, як ви кажете!
І пише, пише... Я стіко не говорю, скіко вона пише. В результаті прийшлося після неї переробляти, бо додала якісь свої епітети до моїх слів.
Далі. Заходить якийсь тип у штатському і з пістолєтом. Каже мені раптом:
- Милиция никого не бьет, но вот у меня два высших образо
вания, и если будет мое дежурство, и кто-то меня хоть пальцем тронет, то увидите, что будет.
- Ви можете назватись?
- Олег.
- Ваше прізвище
- Почему я должен вам его говорить? Я веду с вами частную беседу.
- Пані слідча, я прошу занотувати, що у вашій присутності особа в цивільному зі зброєю...
Розвернувся і пішов.
Слідча:
- Чому ви вважаєте, що суддя судила Запорожця несправедливо?
- Ну, відсторонила адвоката, відмовилася слухати свідків захисту... Зрештою, свідки казали, що Запорожець був тверезий, а Симоненко - п"яний, а суддя, читаючи вирок, сказала, що навпаки.
- Але свідки тут, в РОВД давали нам такі свідчення, що Запорожець був п"яний, а Симоненко тверезий.
- Бо тут їх, можливо, катували, а в суді вони давали вільні покази...
- Я вас катую?
- Ні. Але мене намагались затягти сюди в брутальний спосіб, не зважаючи на те, що я - журналіст.
- У нас тут нікого не катують.
Підписую протокол. Вихожу.
В коридорі бачу Голову Броварської "Свободи" Олега Шевчука з розбитою головою. Його охороняють з автоматами. Вертаюсь, зву свою слідчу:
- Пані, вийдіть будь ласка в коридор.
Виходить.
- Подивіться на цього чоловіка. Як ви можете пояснити це?
- Не знаю.
І зайшла назад до кабінету.
Тетяна Близнюк.