В гостях у наших малявок:)
Сестра колись сказала, що дні, проведені з дитиною всі різні. І це справді так. Приїжджаєш в дитбудинок і кожен раз по - різному. В одного є настрій, інший серйозний, третій взагалі на своїй хвилі :). Ти розумієш, що кожна дитина - це вже великий індивідуум! Кожен має свій характер, свій настрій і свої дитячі проблемки ( пошук капців Славика, які десь згубились, думки про те, як забрати у Ірочки м’ячик, який подарували чомусь їй, а не Євочці, де краще проколоти повітряну кульку біля вух волонтерів чи біля вихователів або ще краще, до якого стільця прив’язати гарних дівчат-волонтерів і т.д.). Цього разу було настільки активно і позитивно, що о 16:00 я відчула себе дуже втомленою. А Оленка, поглянувши на годинник, не повірила, що пройшло дві години з тої пори, як ми приїхали до дітей в ДБ «Злагоду»!
Як завжди ми привезли для малявок солодощі, фрукти, соки та свій грайливий настрій. Мій улюбленець Славик був цього разу серйозним і зайнятий пазлами, які складав разом з Павлом та Іллею (він дуже любить, коли приїздять не тільки дівчата волонтери, а й хлопці). Євочка, Ірочка, Даша гралися і малювали, дорослі діти Вадик та Денис лопали кульки і прив’язували волонтерів до стільців:). Рома показував майстер-клас з кручення повітряних кульків для вихователів дитбудинку ( судячи по задоволених обличчях, вони були в захваті і від Роми і від кульок):).
День пройшов чудово. Ми отримали купу позитивних емоцій та задоволення від спілкування з дітьми!
В наших малявок із "Злагоди":)
Не можу не написати пару слів про спеціалізований дитячий будинок, який ми також відвідуємо. Там 64 дитинки. Тримають їх там лише до 6 років. В цьому дитбудинку знаходять як здорові дітки, так і з хворобою дауна, ДЦП, ВІЛ-інфіковані, інваліди. Цього разу нас лікар поводила по всім групам. Ми були в старшій групі, молодшій, в групі карантину, а також, де зовсім масюнічкі:). Вони настільки гарнюсі, що втриматись просто нереально. Я тримала на руках 2-х місячну Веронічку і серце раділо від її спокійного погляду, посмішки і малесеньких рученяток. Волонтери не могли налюбуватись дітками, тому майже не відходили від колисок, з яких посміхались маленькі істотки:). В групі карантину справді «тяжкі» діти. Одні з них не можуть самостійно їсти, ходити в туалет, і навіть дихати. Тому за ними постійно дивиться медперсонал будинку. Щодо персоналу, то можу сказати лише одне, приємні люди, які люблять цих дітей, відносяться до них дуже добре і кожному приділяють уваги. І це чудово, бо зазвичай зустрічають похмурі жіночки, яким діти взагалі байдужі.
І ще хочу, як завжди, подякувати всім волонтерам, які небайдужі до майбутнього нашої країни. І я вже вкотре дякую Богу, що свого часу він звів мене з дівчатами та хлопцями, у серцях яких живе доброта та любов.
Волонтери і лікар в спеціалізованому дитбудинку в м. Біла Церква
Ліки для діток
Женька гарнюсічкий:) Оленка і манюся
Дітки такі гарненькі!
Вафлі були такими смачнющими:)
"...Ми також відчуваємо цей світ, ми любимо його, любіть і нас, бо ми будемо творити після вас..."
"Не буває чужих дітей!"
Ми - ваше майбутнє!
Віршики для волонтерів:)
Іруся - дуже мила і гарна дівчинка з Катрусею:)
Леся і маленьке сонечко:)
Волонтери з дітками:)
Ми - маленькі карапузики:)
Ми ще малесенькі:)
Отакий масюсюнічкий:)
Іра з малявочкою:)
Веронічка спокійна дитинка і така гарнюща, що слів не має, щоб описати це миле дитятко:)
Я не могла стриматись, щоб не взяти Веронічку на руки (дитинкі тільки 2 місяці)
Павло з Славіком:) (міміка дитина то щось!)...:)
Оленка і малі бандити - Ірочка, Денис, Вадік, Наташа:)
Ми і діти:)
Іра з Дашунею та Вадіком:)
Леся, Павло та Ілля допомагають Славіку з пазлами:)
Майстер-клас кручення повітряних кульок від Романа для вихователів дитбудинка:)
Іра з дівчатками:)
Майстер-клас:)
Денис і Даша зв`язують Катрусю, а Леся надуває повітряну кульку для Євочки:)
Катруся з Євочкою:)
Новенький хлопчик Сашко разом з Павлом та Іллею складають пазли:)
Діти - Наташа, Євочка, Настя та Славік:)
