Пора осипання (навіяне ренесансом)

[viktina]

..Пора осипання -
сиплеться липове квіття -
золоте дрібнолистя,
що їх вітер
зносить легесенько з віття
і жбурляє
через кватирку
на зібгАний убрус..

сипле.. сипле.. сипле..
у порцелянну тарелю
суцвіття,
листочки,
зерня,
піщинки..
у чашу з вином
падають зваблені зіллям
дрібоські
комашки -
у темнім терпкім пурпурі
перебирають
крильцями й лапками
відлиски зір, тонучи,
мов у темній космічній глибіні -
намагаючись утекти
від немилосердної долі -
і відпливають поволі
може, на іншу, райську планету
у не менш звабливій i сяйливій
галактиці..

Доба осипання..
на осонні
полудневого підвіконня
осипавсь
на крихітні крихти-пилинки
метелик -
засох
на мармурі
разом із пелюсткою
чайної троянди..

Час осипання -
сиплеться з неба
чай теплого вечора..
a крізь пальці -
зерня колосся,
макове чаро-отруєння
і віночка дівочого
волошковe пелюстя..

..час осипання -
розсипаються
по гобеленах
бурштинові прядочки променів -
приземляється на порозі
пошта оcені
з першим
листям -
умиротовореним вітанням:
час засинання..

сипле..сипле..сипле...
на срібну тацю
бруківок
місяць
північ
крізь хмари..