"Litanie" - цитати
"Сенс є даний любов´ю! Без любові немає сенсу - нічому неможливо розуміти. Краса як інспірація - люди прагнуть краси, аби могли мати любов. Суспільство, яке краде в молодих людей красу, краде в них і любов, довіру, сенс життя. ( Viz музика, екологія, спальні мікрорайони, криміналізація..) Без любові будь-який соціалізм приречений. Торгівля красою, краса на замовлення = втрата автентичності - верстатна продукція, опустошіння = імітація краси та сенсу (і навіть якщо красива) = світ Заходу. КОНЗУМАЦІЯ ІМІТАЦІЇ. Паpаліч любові і сенсу. Сенс і любов опинилися на ринку і стали товаром. І тому біганина за грошима, тому ізоляція, бо конкуренція, тому піклування лише ПРО СЕБЕ, тому справді егоїзм як себелюбов низького походження, тому атомізація, тому втрата спілкування, тому витіснення сенсу, тому тупе зиркання, тому телевізор (телебачення), тому насилля, тому цинізм, тому падіння. Тому екстреми (маєток, терор, порноринок), тому що екстенція замість інтенсивності, кількість замість якості".
1988 рік
такі ось роздуми чеського прозаїка, есеїста та філософа Томаша Вистрчіла з книги "Літанії" (2003), яку я зараз читаю.
Як на мене, і зараз це все є актуальним, якщо не найaктуальнішим: комерціалізація краси, заміна справжньості штучністю, продаж всього і вся (мистецтва це стосується передусім), нівелізація основного, найглибиннішого смислу екзистенції людини, втрата відчуття сакральності і недоторканності, втрата душевної цноти - ось прояви, хворобливі симптоми такзваного постмодерного світу.
Пізніше ще дозволю собі дещо зацитувати з цієї надміру цікавої книги.