привіт, хороші. от я і повернулася. два дні - це зовсім нічого, але за ці два дні я встигла неймовірно багато. а саме наїстися білих черешень і вишень, випити молока, пограти з котом Патріцієм Першим(його фото згодом), полежати у гамаку, позасмагати, написати ще одну історію в книжечку(про неї теж згодом), наліпити вареничків і порадіти красі природи:) і таки є те щастя. така невагомість у душі, коли знаходишся там, у дивній хатинці на найвищій точці села, серед рідних людей. а ще там цвітуть рожеві маки.