Майбутнє майдану, або для чого ми в ЄС?
Залишилося 3 дні до підписання, або не підписання угоди з ЄС(в цьому питанні я не можу бути впевнений на 100%). Для чого ми в МС, всі знають, а для чого ми в ЄС, поки, що не всі розуміють, для відповіді на це питання і написана ця стаття.
Секрету у тому, що ми є сировинною базою для ЄС немає, більше того, ЄС розглядає нас, тільки у вигляді сировинної бази, і трудового резерву на сільськогосподарські роботи(до інших нас просто не допускають).
У структурі експорту переважають метали, трохи менша частка сталі і феросплавів. Таким чином ми експортуємо тільки сировину, а не готові вироби, що має велику різницю. Якби ми експортували готові вироби зі сталі, тоді в Україні здійснювалося б набагато більше операцій технологічного характеру, а це значить, додаткові робочі місця на основному виробництві, на додаткових, у сфері обслуговування і т.д. Тому чим більше товарів буде вироблятися в середині країни, тим більше робочих місць буде задіяно.
А яка ситуація зараз, ми відправляємо в ЄС метал, там його обробляють і надсилають нам але вже у вигляді готової продукції, при чому уже з вартістю всіх робіт європейської сторони, включаючи компенсації, за реекспорт, виходить, що ми тут не заробляємо, а втрачаємо, бо в кінцевій ціні.
ЦІНАукр.=Витрати*кількість*норму прибутку
Цєвропейська= Витрати(вартість робіт+ціна товарів(тобто українська ціна))*кількість*норму прибутку,
Тобто ми платимо, за свої вироби двічі, перший раз, коли вони їдуть від нас, другий раз, коли повертаються.
Як бачимо експорт сировини нам не вигідний, але поки РФ(наш основний конкурент) не підвищив знову ціну на газ, яка є основною складовою у наших витратах у виробництві металу.
Другою важливою складовою, є трудові ресурси, які регулярно тікають з України в пошуках кращого життя, зазвичай це молодь, до 30 років. Але в ЄС нам потрібно, окрім, освіти отримати громадянство, для того, щоб знайти високооплачувану роботу за європейськими мірками, а не за українськими. Тому зазичай українці виконують в ЄС, тільки чорнову роботу, і отримують за це копійки, за які європеєць не буде працювати, навіть під час кризи. Саме ця риса - працелюбність, і зберігає багатьом українцям роботу в будь-який час.
Також важливою стороною нашого експорту є експорт газу, хоч ми і переважно транзитна держава, але наявність труби, і найкоротшої відстані між ЄС і РФ, незважаючи на різні обхідні шляхи РФ, робить нас все одно найбільшим експортером-транзитером газу на територію ЄС.
Що стосується імпорту, то ми імпортуємо переважно високотехнологічні товари, які самі не можемо виробити.
Секрету у тому, що ми є сировинною базою для ЄС немає, більше того, ЄС розглядає нас, тільки у вигляді сировинної бази, і трудового резерву на сільськогосподарські роботи(до інших нас просто не допускають).
У структурі експорту переважають метали, трохи менша частка сталі і феросплавів. Таким чином ми експортуємо тільки сировину, а не готові вироби, що має велику різницю. Якби ми експортували готові вироби зі сталі, тоді в Україні здійснювалося б набагато більше операцій технологічного характеру, а це значить, додаткові робочі місця на основному виробництві, на додаткових, у сфері обслуговування і т.д. Тому чим більше товарів буде вироблятися в середині країни, тим більше робочих місць буде задіяно.
А яка ситуація зараз, ми відправляємо в ЄС метал, там його обробляють і надсилають нам але вже у вигляді готової продукції, при чому уже з вартістю всіх робіт європейської сторони, включаючи компенсації, за реекспорт, виходить, що ми тут не заробляємо, а втрачаємо, бо в кінцевій ціні.
ЦІНАукр.=Витрати*кількість*норму прибутку
Цєвропейська= Витрати(вартість робіт+ціна товарів(тобто українська ціна))*кількість*норму прибутку,
Тобто ми платимо, за свої вироби двічі, перший раз, коли вони їдуть від нас, другий раз, коли повертаються.
Як бачимо експорт сировини нам не вигідний, але поки РФ(наш основний конкурент) не підвищив знову ціну на газ, яка є основною складовою у наших витратах у виробництві металу.
Другою важливою складовою, є трудові ресурси, які регулярно тікають з України в пошуках кращого життя, зазвичай це молодь, до 30 років. Але в ЄС нам потрібно, окрім, освіти отримати громадянство, для того, щоб знайти високооплачувану роботу за європейськими мірками, а не за українськими. Тому зазичай українці виконують в ЄС, тільки чорнову роботу, і отримують за це копійки, за які європеєць не буде працювати, навіть під час кризи. Саме ця риса - працелюбність, і зберігає багатьом українцям роботу в будь-який час.
Також важливою стороною нашого експорту є експорт газу, хоч ми і переважно транзитна держава, але наявність труби, і найкоротшої відстані між ЄС і РФ, незважаючи на різні обхідні шляхи РФ, робить нас все одно найбільшим експортером-транзитером газу на територію ЄС.
Що стосується імпорту, то ми імпортуємо переважно високотехнологічні товари, які самі не можемо виробити.