Україні українські цінності
Скільки разів ми чуємо про європейські цінності, стандарти життя, спосіб життя, і просто про те що потрібно жити по-європейськи, але при цьому забували про наші власні цінності і традиції, які подекуди набагато старіші ніж європейські.
Патріотизм, працелюбність, мова, незалежність і свободолюбивість всі ці категорії нам ніяк не чужі, це все те, що ми плекали і пройшли з цим усю історію, але чомусь в останні роки незалежності позабули, і почали забувати наші цінності і переймати чужі соціальні і культурні стандарти, і намагатися насадити їх на наш принципово відмінний культурний, етнографічний і соціальний лад.
Особливо це питання загострилося в останні роки, коли влада використовуючи різні політичні технології і намагалася присвоїти Україні другу державну мову російську. Це спричинило певний розбрат, між українцями, особливо між сходом і заходом, які історично по різному формувалися, відповідно їх культурні цінності також формувалися по-різному.
Не що давно був Хелоувін, так більшість молоді святкували це свято, хоча вже позабуті ті самі вечорниці, які зараз можна побачити тільки декілька разів у рік.
Наші пісні також потрапили під вплив інших культур, і сьогоднішній репертуар це лише невелике надбання тих всіх пісень, які колись співалися на наших весіллях, родинах, хрестинах…
Про традиції це взагалі окрема розмова, оскільки, їх така кількість, що описати їх практично не можливо. Про що можна говорити, якщо в різних селах, які знаходяться разом можуть бути різні традиції.
Ми забуваємо власні винаходи, те що віками було в Україні, наприклад солом’яні дахи, на кожній українській хаті були ці дахи, до 19 ст., потім у нас це зникло, але німці собі зараз перейняли це і все більше будівель у них накрита соломою.
Так само вітряки, ніде у Європі більше такого не було, але так сталося, що у нас це зникло, а німці використали, і тепер їх вітряки на весь світ відомі, і ми змушені закуповувати у них обладнання.
Щоб там не казали, цінності ми маємо, просто через власну не спроможність їх зберегти, допускаємо втручання з-за кордону, чим і руйнуємо те, що було побудовано віками!
Патріотизм, працелюбність, мова, незалежність і свободолюбивість всі ці категорії нам ніяк не чужі, це все те, що ми плекали і пройшли з цим усю історію, але чомусь в останні роки незалежності позабули, і почали забувати наші цінності і переймати чужі соціальні і культурні стандарти, і намагатися насадити їх на наш принципово відмінний культурний, етнографічний і соціальний лад.
Особливо це питання загострилося в останні роки, коли влада використовуючи різні політичні технології і намагалася присвоїти Україні другу державну мову російську. Це спричинило певний розбрат, між українцями, особливо між сходом і заходом, які історично по різному формувалися, відповідно їх культурні цінності також формувалися по-різному.
Не що давно був Хелоувін, так більшість молоді святкували це свято, хоча вже позабуті ті самі вечорниці, які зараз можна побачити тільки декілька разів у рік.
Наші пісні також потрапили під вплив інших культур, і сьогоднішній репертуар це лише невелике надбання тих всіх пісень, які колись співалися на наших весіллях, родинах, хрестинах…
Про традиції це взагалі окрема розмова, оскільки, їх така кількість, що описати їх практично не можливо. Про що можна говорити, якщо в різних селах, які знаходяться разом можуть бути різні традиції.
Ми забуваємо власні винаходи, те що віками було в Україні, наприклад солом’яні дахи, на кожній українській хаті були ці дахи, до 19 ст., потім у нас це зникло, але німці собі зараз перейняли це і все більше будівель у них накрита соломою.
Так само вітряки, ніде у Європі більше такого не було, але так сталося, що у нас це зникло, а німці використали, і тепер їх вітряки на весь світ відомі, і ми змушені закуповувати у них обладнання.
Щоб там не казали, цінності ми маємо, просто через власну не спроможність їх зберегти, допускаємо втручання з-за кордону, чим і руйнуємо те, що було побудовано віками!