Сьогодні студент, завтра безробітний
В Україні налічується близько 400 університетів не рахуючи коледжів, і ПТУ цифра доволі велика погодьтеся. Навіть та сама Польща яка має абітурієнтів не менше має університетів майже втричі менше. Для чого Україні така кількість університетів, які випускають спеціалістів, які потім не знаходять роботу?
Сьогоднішня система диктує такі умови «в університеті нам кажуть забудьте все що ви вчили в школі, а на роботі кажуть забудьте все те що Ви вчили в університеті», трохи абсурдна ситуація, Ви так не вважаєте?
При такій кількості університетів, Україна могла б забезпечити спеціалістами не тільки себе, але ще й дві-три країни з населенням Польщі. Та цього не буде ще невідомо скільки, у нас є дві проблеми погані викладачі(вірніше теоретики, які жодного дня не пропрацювали за стінами університету), друга їх багато.
От і виходить що про бізнес нам розповідає людина, яка сама про це дізналася з книжок.
Тепер уявіть студента, який виходить з ВУЗу а у нього знання застарілі на 10 років, інколи і більше(залежить від того, чи користується викладач інтернетом).
Навіть при комуністичному СРСР, була краща система, тоді кожен викладач був науковець, у якого було по декілька патентів, велика кількість статтей, і в університет він йшов викладати не після інституту, а після 3-5 років досвіду по спеціальності.
Сьогодні ж дуже хочеться побачити викладача з факультету менеджменту, у якого є власні розробки, в кращому випадку це будуть статті про істини які вже були відомі ще в 30-х, або 40-х роках.
Не дивно що багато студентів, після закінчення університетів не можуть знайти роботу за фахом, більшість просто не знає, що насправді є менеджмент, бухгалтерія, робота з людьми.
Приваблюють студентів тільки той факт, що можна навчатися за бюджетні кошти, але при цьому система що допомогала студентам після навчання знайти перше місце роботи з розпадом СРСР втрачена.
Загалом більше проблем ніж переваг, стару систему зруйнували нову не побудували, і з кожним роком ці проблеми все більше показують не здатність влади знаходити вирішення цієї проблеми.
Сьогоднішня система диктує такі умови «в університеті нам кажуть забудьте все що ви вчили в школі, а на роботі кажуть забудьте все те що Ви вчили в університеті», трохи абсурдна ситуація, Ви так не вважаєте?
При такій кількості університетів, Україна могла б забезпечити спеціалістами не тільки себе, але ще й дві-три країни з населенням Польщі. Та цього не буде ще невідомо скільки, у нас є дві проблеми погані викладачі(вірніше теоретики, які жодного дня не пропрацювали за стінами університету), друга їх багато.
От і виходить що про бізнес нам розповідає людина, яка сама про це дізналася з книжок.
Тепер уявіть студента, який виходить з ВУЗу а у нього знання застарілі на 10 років, інколи і більше(залежить від того, чи користується викладач інтернетом).
Навіть при комуністичному СРСР, була краща система, тоді кожен викладач був науковець, у якого було по декілька патентів, велика кількість статтей, і в університет він йшов викладати не після інституту, а після 3-5 років досвіду по спеціальності.
Сьогодні ж дуже хочеться побачити викладача з факультету менеджменту, у якого є власні розробки, в кращому випадку це будуть статті про істини які вже були відомі ще в 30-х, або 40-х роках.
Не дивно що багато студентів, після закінчення університетів не можуть знайти роботу за фахом, більшість просто не знає, що насправді є менеджмент, бухгалтерія, робота з людьми.
Приваблюють студентів тільки той факт, що можна навчатися за бюджетні кошти, але при цьому система що допомогала студентам після навчання знайти перше місце роботи з розпадом СРСР втрачена.
Загалом більше проблем ніж переваг, стару систему зруйнували нову не побудували, і з кожним роком ці проблеми все більше показують не здатність влади знаходити вирішення цієї проблеми.