«Школьный учитель, безусловно, получает слишком мало в качестве няни,
но слишком много в качестве учителя».
Фран Лебовиц
Часто виникає питання, чому система освіти при СРСР, була найкращою, а сьогоднішня система освіти в Україні чи не найгірша, на пост радянському просторі.
Що було при СРСР, і чого немає сьогодні в Україні?
Спробуємо, хоч поверхнево розібратися в цих питаннях…
Що потрібно, для процесу освіти? Це вчителі, книги, і бажання вчитися… молоде покоління сюди додасть інтернет(але зараз невідомо чи це перевага)… все це в сумі формує систему освіти.
Вчителі, рівень педагогічного виховання в СРСР, і сьогодні настільки різняться, що це жах. Часто задавався собі питанням, чого при СРСР, вчитель найшановніша людина, а сьогодні, навіть учні вчителів не поважають?
За часів СРСР, вчителі більше уваги приділяли педагогіці, і дисципліні,
при таких умовах, діти навчалися старанніше, сьогодні ж, незважаючи на більшу кількість матеріалу, діти не відчувають від вчителів педагогічного тиску,
молоді вчительки, краще допустять шум в класі, а ніж псування собі нервів…
Крім цього, у дітей з’явився потужний замінник книжок, інтернет і телевізор, якщо колись, книга, це була розрада цілої країни, то сьогодні нову книгу, не всі собі дозволять купити!(дякуємо пану Азарову)
Бажання вчитися, тут у дітей також не все гаразд з стереотипами, бо раніше, якщо ти розумний ти інженер, ти науковець, і ти отримуєш набагато більше, ніж простий роботяга, а сьогодні грузчик, може отримувати вдвічі більше від професора, то навіщо тоді вчитися? А якщо діти подивляться на президента, чи прем’єра, то це взагалі, як їх після цього переконати, що вчитися необхідно?
І підсумовуючи вище сказане, просто тяжко не помітити, що ми зібрали в американців, їх тестову систему освіти, і зараз діти в 10-11-х класах вчать не предмети, а те як вгадати вірну відповідь на тестах, тому, і результат закономірний!