Вийшло про людей, а не про музику. Цікавіше говорити\шукати\роздивлятись аніж слухати розігрівні рочки. Різношірстна туса, старі знайомі, модна пост-школота, смішні моші.
Вокал взагалі був головною проблемою в усіх, і це псувало інструментали. Тільки у The Unsleeping був нормальний чистий. Той же My Perfect Sorrow норм квінтує і брейчить, але на чистому весь настрій щезає.
Гідно, по-дорослому, роздали тільки ex-Paris Hilton Chainsaw Party (тепер з ніякою назвою Eat Me Up). А ще епізодом був
чувак з ґудою - сам по собі норм, але народ в масі не викупив, бо не формат.
4/10