відмовляюсь !
тіко в тебе знову з*являються частки життя справжнього,
так якийсь гаунюк знову тягне тебе в якесь незрозуміле минуле.
ше й приплітає до того всього якісь дуже важливі, але колишні почуття
і таке відчуття, наче повз тебе проіхав блядський ікарус і з ніг до голови обризкав брудом
ти стоїш в тому лайні і не знаєш шо його робити
бо повертатись - найгірше, що можна зробити в такому випадку,
а йти вперед з купою багна на душі теж якось ніуесіло
та й душ найближчим часом шось не очікується
здається, ніби єдине, що нас якимось чином поєднує це Ніно
от лише слухаємо ми одні й ті ж самі записи на відстані в декілька сотень кілометрів
і навіть не згадуємо один одного...
принаймі вголос