Павло Вольвач: «Талант не залежить від віку»
Буквоїд передрукував доволі цікаве інтерв'ю з Павлом Вольвачем, що вийшо у "Народному слові".
Павлові Вольвачу доля добряче підстелила творче майбутнє випробуваннями: він народився і виріс на «безплідній землі» - в індустріальному Запоріжжі, перепробував чимало професій на заводах і в «шаражках»-кооперативах, понюхав життя вулиць і кримінальних розборок..
Видираючись із безчасся й суржикізму російськомовного міста, Вольвач закінчив журналістське відділення філологічного факультету Запорізького університету, 5 років працював редактором на обласному телебаченні в Запоріжжі. Та, врешті, чкурнув до Києва, виводячи в люди напрочуд цікаві книжки поезій, серед яких викресав і прозу - роман «Кляса» про епоху людської розгубленості, про те, що в нестерпних умовах безгрошів’я, безперспективності, відсутності орієнтирів, денаціоналізованості, криміногенності найголовніше - зберегти «квітку душі».
Далі тут
Павлові Вольвачу доля добряче підстелила творче майбутнє випробуваннями: він народився і виріс на «безплідній землі» - в індустріальному Запоріжжі, перепробував чимало професій на заводах і в «шаражках»-кооперативах, понюхав життя вулиць і кримінальних розборок..
Видираючись із безчасся й суржикізму російськомовного міста, Вольвач закінчив журналістське відділення філологічного факультету Запорізького університету, 5 років працював редактором на обласному телебаченні в Запоріжжі. Та, врешті, чкурнув до Києва, виводячи в люди напрочуд цікаві книжки поезій, серед яких викресав і прозу - роман «Кляса» про епоху людської розгубленості, про те, що в нестерпних умовах безгрошів’я, безперспективності, відсутності орієнтирів, денаціоналізованості, криміногенності найголовніше - зберегти «квітку душі».
Далі тут