Зелені стратегії українського бізнесу
Наскільки життєздатні «зелені» підходи в українському бізнесі? Поки українські підприємства активно долучаються до запровадження "зелених офісів". А от з екологічними інноваціями ситуація складніша.
Ековідповідальність українських компаній та представників малого і середнього бізнесу проаналізували експерти Екоклубу «Зелена хвиля». Як розповіла Deutsche Welle його представниця Ірина Миронова - вівчали звіти про екологічні ініціативи 88 компаній, які добровільно взяли на себе такі зобов’язання в рамках ініціативи ООН, і є членами мережі Глобального Договору. За словами Миронової, найпопулярнішою екоініціативою виявилося концепції «зелений офіс». На другому місці - природоохоронні проекти, як-от висаджування дерев, прибирання сміття, й на останньому місці - заходи з екпросвіти, як для працівників, так і для клієнтів, споживачів.
Водночас, за даними екологів, з понад 80ти компаній, лише 36 здійснюють заходи з захисту довкілля, й лише 5 подали розгорнуту інформацію про свій вплив на довкілля. Миронова каже, часто за «озеленення» бізнесу і еко-імідж відповідають рекламісти чи маркетологи, тому важко очікувати від компаній, в яких нема виробництва, як-от банків, глибокого розуміння, що саме потрібно для захисту довкілля. Тому й еко-заходи часто виходять недолугими, хоча й прагнення бути ековідповідальними у підприємців є. В «Зеленій хвилі» закликають представників бізнесу до співпраці з експертами з екологічних громадських організацій.
Простіше орієнтуватися на закордон
Тим часом, як розповів Deutsche Welle директор компанії Metmax Максим Гаченко, який займається розробкою і патентуванням науково-технічної продукції, зокрема екотехнологіями, реалізовувати зелені інноваційні проекти в Україні складно. Тому й орієнтуються на європейський ринок. «Ми спеціалізуємось на наукових дослідженнях у секторі чистих технологій та на розробці обладнання - біовугілля, очищення рідких середовищ і рідких радіоактивних відходів. Великий інтерес щодо біопаливних технологій був з Німеччини, Данії, приїжджали, цікавились зразками, адже тема розвивається» - каже Гаченко. Так, за його словами виробництво біовугілля з соломи і деревини може бути цікаво всім, окрім керівників українських ТЕЦ. Презентацію дослідного устаткування для біовугілля компанія провела вже в Києві, щоправда для партнерів з Франції та Словаччини.
Зелені стратегії для традиційної енергетики
А от керівниця департаменту з екологічної безпеки східноукраїнської компанії ДТЕК Ірина Вербицька говорить, що зелені стратегії актуальні для традиційної енергетики. «Це і використання шахтного метану, як на шахті «Комсомолець Донбасу», що менш шкідливо впливає на клімат, і економиться вугілля. Також встановлюємо теплові насоси, завдяки яким обігріваємо й економимо енергоресурси, наприклад на шахті «Благодатна», що в об'єднанні «Павлоградвугілля». І це економічно-виважені рішення» - зауважує Вербицька. За її словами, варто для «озеленення» промисловості враховувати новий екологічний податок, що запровадили цього року в рамках Податкового кодексу. Адже можна замість того, щоб просто робити платежі за забруднення навколишнього середовища, обирати більш екологічні й енергоефективні проекти.
Авторка: Ольга Веснянка
Ековідповідальність українських компаній та представників малого і середнього бізнесу проаналізували експерти Екоклубу «Зелена хвиля». Як розповіла Deutsche Welle його представниця Ірина Миронова - вівчали звіти про екологічні ініціативи 88 компаній, які добровільно взяли на себе такі зобов’язання в рамках ініціативи ООН, і є членами мережі Глобального Договору. За словами Миронової, найпопулярнішою екоініціативою виявилося концепції «зелений офіс». На другому місці - природоохоронні проекти, як-от висаджування дерев, прибирання сміття, й на останньому місці - заходи з екпросвіти, як для працівників, так і для клієнтів, споживачів.
Водночас, за даними екологів, з понад 80ти компаній, лише 36 здійснюють заходи з захисту довкілля, й лише 5 подали розгорнуту інформацію про свій вплив на довкілля. Миронова каже, часто за «озеленення» бізнесу і еко-імідж відповідають рекламісти чи маркетологи, тому важко очікувати від компаній, в яких нема виробництва, як-от банків, глибокого розуміння, що саме потрібно для захисту довкілля. Тому й еко-заходи часто виходять недолугими, хоча й прагнення бути ековідповідальними у підприємців є. В «Зеленій хвилі» закликають представників бізнесу до співпраці з експертами з екологічних громадських організацій.
Простіше орієнтуватися на закордон
Тим часом, як розповів Deutsche Welle директор компанії Metmax Максим Гаченко, який займається розробкою і патентуванням науково-технічної продукції, зокрема екотехнологіями, реалізовувати зелені інноваційні проекти в Україні складно. Тому й орієнтуються на європейський ринок. «Ми спеціалізуємось на наукових дослідженнях у секторі чистих технологій та на розробці обладнання - біовугілля, очищення рідких середовищ і рідких радіоактивних відходів. Великий інтерес щодо біопаливних технологій був з Німеччини, Данії, приїжджали, цікавились зразками, адже тема розвивається» - каже Гаченко. Так, за його словами виробництво біовугілля з соломи і деревини може бути цікаво всім, окрім керівників українських ТЕЦ. Презентацію дослідного устаткування для біовугілля компанія провела вже в Києві, щоправда для партнерів з Франції та Словаччини.
Зелені стратегії для традиційної енергетики
А от керівниця департаменту з екологічної безпеки східноукраїнської компанії ДТЕК Ірина Вербицька говорить, що зелені стратегії актуальні для традиційної енергетики. «Це і використання шахтного метану, як на шахті «Комсомолець Донбасу», що менш шкідливо впливає на клімат, і економиться вугілля. Також встановлюємо теплові насоси, завдяки яким обігріваємо й економимо енергоресурси, наприклад на шахті «Благодатна», що в об'єднанні «Павлоградвугілля». І це економічно-виважені рішення» - зауважує Вербицька. За її словами, варто для «озеленення» промисловості враховувати новий екологічний податок, що запровадили цього року в рамках Податкового кодексу. Адже можна замість того, щоб просто робити платежі за забруднення навколишнього середовища, обирати більш екологічні й енергоефективні проекти.
Авторка: Ольга Веснянка