Європейська Комісія створює систему для сертифікації біопалива, гармонійного з довкіллям
Європейська Комісія створює систему для сертифікації біопалива, гармонійного з довкіллям
Європейська Комісія вирішила спонукати промисловість, уряди країн та недержавні організації запровадити схеми сертифікації для всіх типів біопалива, зокрема для тих, що імпортуються до ЄС. Вона визначила критерії, за якими ці схеми сертифікації визнаватимуться у Єврокомісії. Це дозволить виконати вимоги ЄС, відповідно до яких біопаливо має спонукати до істотного зменшення викидів парникових газів, і водночас не вироблятися із сировини, що здобувається в лісах, на зболотнілих територіях чи на ділянках захисту природи. Правила схем сертифікації є частиною комплексу настанов, які пояснюють, як слід виконувати Директиву про відновлювані джерела енергії, що набуде чинності у грудні 2010 року.
Коментуючи подію, Ґюнтер Еттинґер, Комісар, відповідальний за енергетику, зазначив: «Протягом наступних років біопаливо стане головною альтернативою до бензину та дизелю, які використовуються в транспорті та продукують 20% викидів парникових газів у ЄС. Ми також маємо гарантувати, що біопаливо, яке ми використовуємо, є збалансованим та гармонійним із довкіллям (sustainable). Наша схема сертифікації є найсуворішою у світі; вона гарантуватиме, що наше біопаливо відповідає найвищим стандартам захисту довкілля. Вона матиме позитивні наслідки для інших регіонів, адже стосується також імпортованого біопалива».
Пакет рішень, ухвалених сьогодні, складається з двох Повідомлень Єврокомісії та одного Рішення, які мають допомогти бізнесовим гравцям та державам-членам ЄС імплементувати Директиву про відновлювані джерела енергії. Документи зосереджуються на критеріях визначення рівня гармонійності біопалива із довкіллям (sustainability). Документи також зосереджуються на тому, як забезпечити використання тільки гармонійних із довкіллям (sustainable) видів біопалива.
* Сертифікати гармонійних із довкіллям видів біопалива: Європейська Комісія спонукає промисловість, уряди країн та недержавні організації запровадити так звані «добровільні схеми», аби сертифікувати рівень гармонійності з довкіллям різних типів біопалива. Комісія також пояснює, яких стандартів ці схеми мають дотримуватися, аби бути визнаними в ЄС. Один із головних критеріїв полягає в тому, що вони мусять мати незалежних аудиторів, які перевірятимуть цілий виробничий ланцюг - від фермера та комбінату, через трейдера, до постачальника палива, який постачає бензин чи дизель до автозаправок. Повідомлення Єврокомісії також вимагає від цього аудиту бути надійним та вільним від зловживань.
* Захист незайманої природи: Комісія роз’яснює, що біопаливо не можна виготовляти із сировини, яку взято з тропічних лісів чи нещодавно збезлісених територій, висушених торф’яників, зболотнілих ділянок чи територій з високим рівнем біорозмаїття. Комісія також пояснює, як ці речі можна оцінити. Вона чітко роз’яснює, приміром, що перетворення лісу на плантацію з виготовлення пальмової олії порушуватиме вимоги щодо виготовлення біопалива, гармонійного з довкіллям.
* Спонука до виробництва тільки тих типів біопалива, які забезпечують істотне скорочення викидів парникових газів: Європейська Комісія знову підтверджує, що держави-члени ЄС мусять дотримуватися обов’язкових національних цілей щодо запровадження відновленої енергетики. Комісія наголошує, що враховуватиме тільки ті види біопалива, які забезпечують істотне скорочення викидів парникових газів, і пояснює, як саме вона здійснюватиме відповідні розрахунки. Рівень викидів парникових газів від біопалива має бути на 35% меншим від викидів, що їх провокують паливні копалини; у 2017 році вони мають бути на 50% меншими, а у 2018 (викиди від біопалива, виготовленого з нових типів рослин) - на 60%.
Контекст:
Директива про відновлювані джерела енергії, ухвалена 2009 року, вимагає, аби 2020 року відновлювана енергетика складала 20% всього споживання енергії у ЄС. Норму цієї директиви було трансформовано у конкретні цілі для кожної держави ЄС. Кожна держава-член ЄС має досягти певної національної планки, яка визначає частку відновлюваної енергетики в її енергетичній структурі. Окрім цього, у транспортному секторі всі держави ЄС мають досягти однієї й тієї самої планки - 10% відновлюваних джерел.
До відновлюваних джерел енергії належать тверда біомаса, енергія вітру, енергія сонця, енергія води, а також біопаливо. Тільки ті види біопалива, що відповідають вимогам гармонійності з довкіллям, вважаються відновлюваними джерелами та зараховуються до цілей Директиви.
Нинішній пакет документів включає в себе:
* Повідомлення щодо добровільних схем та початкових значень у схемі гармонійності з довкіллям щодо біопалива та біорідини.
* Повідомлення щодо практичного виконання схем ЄС щодо гармонійності з довкіллям біопалива та біорідини, а також щодо правил підрахунку рівня викидів парникових газів для біопалива,
* Рішення щодо настанов про підрахунок підземних покладів вуглецю.
Ці документи можна знайти на сайті:
http://ec.europa.eu/energy/renewables/biofuels/sustainability_criteria_en.htm
Директива 2009/28 від 23 квітня 2009 року щодо спонукання до використання енергії відновлюваних джерел
http://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=CELEX:32009L0028:EN:NOT
Індивідуальні цілі для держав-членів ЄС щодо запровадження відновлюваної енергетики: Додаток 1, Директива 2009/28 про відновлювані джерела
http://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=CELEX:32009L0028:EN:NOT
Що таке біопаливо?
Біопаливо - це транспортне паливо, що виготовляється з біомаси. Найважливіші сьогоднішні різновиди біопалива - це біоетанол (виготовляється з цукру та зернових культур; його використовують для заміни бензину) та біодизель (виготовляється здебільшого з рослинних масел; його використовують для заміни дизелю). 2008 року на біопаливо припадало 3,4% споживання транспортного палива в ЄС, порівняно з 0,5% п’ять років тому.
Чому ми потребуємо біопалива?
Ми потребуємо біопалива для боротьби проти змін клімату, зокрема для зменшення викидів парникових газів на 20% - відповідно до рішення Європейської Ради у 2007 році. Біопаливо - це головна альтернатива бензину та дизелю, що використовується у транспортному секторі. На бензин та дизель припадає понад 20% всіх викидів парникових газів у Європейському Союзі.
Як ЄС сприяє розвитку біопалива?
Директива про відновлювані джерела енергії 2009 року встановлює зобов’язальні цілі розвитку відновлюваної енергетики. Кожна держава ЄС має досягти індивідуальних орієнтирів щодо частки відновлюваних джерел в її енергетичній структурі. Окрім цього, у транспортному секторі всі держави ЄС мають досягти ідентичної цілі: частка відновлюваних джерел має складати 10%. Біопаливо - це головний різновид відновлюваних джерел енергії, які використовуються в транспортному секторі.
Що нового в двох Повідомленнях Європейської Комісії?
* Сертифікація біопалива, гармонійного з довкіллям: Європейська Комісія спонукає промисловість, уряди країн та недержавні організації заснувати добровільні схеми сертифікації біопалива. Європейська Комісія оцінюватиме, наскільки ці схеми надійні та якою мірою вони контролюються аудитом, що захищає їх від зловживань. Сертифікати гарантуватимуть, що всі різновиди біопалива, які продаються під відповідною етикеткою, є гармонійними з довкіллям та виробляються відповідно до критеріїв, визначених у Директиві про відновлювані джерела енергії. Всі схеми мусять мати незалежних аудиторів, які контролюватимуть увесь ланцюг виробництва, від фермера до трейдера, і від трейдера - до постачальника палива.
* Захист природи: Європейська Комісія дуже чітко роз’яснює, які типи земель НЕ можуть бути використані для виробництва біопалива. Йдеться про природні ліси, ділянки під захистом, зболотнілі території та торф’яники. Єврокомісія чітко забороняє перетворення лісів на плантації з виготовлення пальмової олії.
* Розвиток тільки тих видів біопалива, які забезпечують істотне скорочення викидів парникових газів: Європейська Комісія роз’яснює, як довести, що певний тип біопалива забезпечує істотне скорочення викидів парникових газів. Вона наголошує, що визнаватиме тільки те біопаливо, чий рівень викидів парникових газів менший принаймні на 35% від рівня викидів у бензині чи дизелі. Цей поріг виросте до 50% у 2017 році. У цих розрахунках Комісія враховує не тільки двооксид вуглецю (СО2), але і метан (CH4) та оксид діазоту (N2O), які є потужнішими парниковими газами, ніж СО2.
Чи означає це, що тільки ці типи біопалива можуть імпортуватися до ЄС?
Ні. Це лише означає, що біопаливо, яке відповідає цим умовам, враховуватиметься у підрахунку національних цілей держав-членів ЄС у рамках Директиви про відновлювані джерела енергії. Причому цей підрахунок стосується всього біопалива - незалежно від того, чи воно виробляється усередині Європейського Союзу, чи імпортується з-поза меж ЄС. Тільки ці типи біопалива можуть отримувати державну підтримку, приміром розраховувати на зменшення податкового тягаря.
Як сертифікація біопалива працює на практиці?
Приклад: британський постачальник палива, який купує етанол з Бразилії, має повідомити британській владі про обсяги біопалива, які він використовує. Аби показати, що це біопаливо є гармонійним із довкіллям, він може приєднатися до добровільної схеми сертифікації.
Постачальник палива має забезпечити проведення обліку протягом усього виробничого ланцюга - з боку трейдера, у якого він купує це біопаливо, з боку заводу, що виробляє етанол, з боку фермера, що постачає цукрову тростину на завод. Цей контроль здійснюється перед тим, як компанія приєднається до схеми сертифікації, і принаймні через один рік після приєднання.
Аудит здійснюється так, як і у фінансовому секторі: аудитор перевіряє всі документи та досліджує зразки продукції від фермерів, заводів з виробництва біопалива та трейдерів. Він перевірить, чи була земля, на якому вирощувалася сировина для етанолу, землею сільськогосподарського призначення, чи натомість на цьому місці раніше був тропічний ліс.
Чи можу я за автозаправці побачити відповідну позначку на біопаливі?
Схеми сертифікації необов’язково мають позначати кінцевий продукт спеціальною позначкою. Утім, вони цілком вільні це робити. Якщо заправки демонструють, що вони мають біопаливо, гармонійне із довкіллям, це також має велике значення для популяризації цього продукту. Це навіть більше стосується ситуацій, коли схема сертифікації застосовує критерії контролю гармонійності з довкіллям, які йдуть далі від норм права ЄС.
Чи продемонстрували бізнесові гравці чи уряди свій інтерес у створенні такої схеми?
Європейська Комісія підтримує контакт з багатьма різними компаніями та організаціями, зацікавленими у запровадженні добровільних схем. Нині, коли стає ясно, якими будуть вимоги до аудиту, Комісія очікує, що вони звернуться до неї із проханням про визнання їхніх добровільних схем.
Чи дозволять ці схеми уникнути зловживань? Адже аудитори не контролюватимуть процес постійно.
У тих дуже малоймовірних ситуаціях, коли існуватимуть підозри у зловживаннях та шахрайстві - попри проведення незалежного аудиту - будь-хто може звернутися до Європейської Комісії. На підставі цих звернень Комісія може анулювати своє визнання схеми сертифікації.
Які типи біопалива використовуються у транспорті?
У 2007 році на біодизель припадало 75% (6,1 мільйонів тон нафтового еквіваленту) всіх обсягів відновлюваного палива у транспорті; біоетанол складав 15% (1,24 мільйонів тон нафтового еквіваленту). Решта 10% припадало на чисті рослинні масла.
Які обсяги біопалива імпортуються до ЄС?
2007 року імпортовано було близько 26% біодизелю та 31% біоетанолу, що споживаються в ЄС. Більшість цих продуктів надходять до ЄС із Бразилії та США. Утім, більшість обсягів біопалива, які споживаються в ЄС, виробляється саме в Європейському Союзі. Окрім відповідності до критеріїв гармонійності з довкіллям, біопаливо у ЄС має продемонструвати дотримання норм екологічного права ЄС та сільськогосподарських вимог, зокрема щодо збереження ландшафтної структури, захисту ґрунту від ерозії та керування використанням води.
Земля не безмежна. Хіба виробництво біопалива не вимагає вирубки лісів?
Відповідно до різних оцінок впливу змін у використанні землі, досягнення планки у 10% біопалива в транспортному секторі вимагає приблизно 2-5 мільйонів гектарів. У ЄС достатньо землі, яку раніше використовували для вирощування харчових культур, але яка нині не перебуває у орному використанні, - достатньо навіть для того, аби виробляти весь обсяг біопалива, що споживається в Європі. В інших частинах світу також існують альтернативи до вирубання лісів. За різними оцінками, в Індонезії наявні 3-12 мільйонів гектарів землі, збезлісені у минулому і нині занедбані. Є сенс знову почати ці землі використовувати.
Чи можна вирубувати тропічні ліси та виробляти пальмову олію для виготовлення біопалива, що відповідало би критеріям ЄС?
Ні. Повідомлення Єврокомісії це виключає. Воно ясно твердить, що ліси не можна перетворювати на плантації для вироблення пальмової олії.
Чи правда, що більшість обсягів біопалива виготовляться з пальмової олії?
Лише 4-5% біопалива, яке споживають у ЄС, виготовляється з пальмової олії. Це становить близько 1% всього світового виробництва пальмової олії. Поза межами ЄС використання пальмових масел для виробництва біопалива також не є великим. Понад 95% цього продукту використовується для їжі чи для виробництва промислових товарів - наприклад, косметики.
Між 2000 та 2008 роками виробництво пальмової олії виросло на 20 мільйонів тон. Це у сорок разів більше, ніж обсяги пальмової олії, що йдуть на виробництво біопалива, яке споживається в ЄС (500 000 тон). А тому біопаливо не можна вважати головною причиною дефорестації. Водночас критерії гармонійності з довкіллям, яких має дотримуватися біопаливо у ЄС, є чітким запобіжником проти збезлісення.
Дослідження, що провадяться у ЄС, свідчить, що біопаливо не скорочує викиди парникових газів. Як ЄС на це реагує?
Це не зовсім так. Нещодавно опубліковані доповіді свідчать про те, що біопаливо скорочує викиди парникових газів. На ґрунті цих досліджень наприкінці року Європейська Комісія опублікує доповідь щодо непрямого використання землі, як це вимагається Директивою про відновлювані джерела енергії.
Поступ у використанні біопалива в ЄС, 2003-2008
Частка біопалива в транспортному паливі
Держава-член ЄС Частка біопалива у 2003 році Частка біопалива у 2008 році
Австрія 0.1 5.5
Бельгія 0.0 1.1
Болгарія - 0.2
Кіпр 0.0 1.3
Чехія 1.1 1.3
Данія 0.0 0.2
Естонія 0.0 0.6
Фінляндія 0.1 2.1
Франція 0.7 5.7
Німеччина 1.2 6.0
Греція 0.0 1.0
Угорщина 0.0 3.5
Ірландія 0.0 1.6
Італія 0.5 0.6
Латвія 0.2 0.2
Литва 0.0 4.3
Люксембург 0.0 2.0
Мальта 0.0 0.4
Нідерланди 0.0 3.3
Польща 0.5 3.7
Португалія 0.0 2.0
Румунія - 2.3
Словаччина 0.1 2.7
Словенія 0.0 1.2
Іспанія 0.4 2.0
Швеція 1.3 5.0
Сполучене королівство 0.0 2.0
ЄС-25 0.5% ЄС-27 3.4%
Європейська Комісія вирішила спонукати промисловість, уряди країн та недержавні організації запровадити схеми сертифікації для всіх типів біопалива, зокрема для тих, що імпортуються до ЄС. Вона визначила критерії, за якими ці схеми сертифікації визнаватимуться у Єврокомісії. Це дозволить виконати вимоги ЄС, відповідно до яких біопаливо має спонукати до істотного зменшення викидів парникових газів, і водночас не вироблятися із сировини, що здобувається в лісах, на зболотнілих територіях чи на ділянках захисту природи. Правила схем сертифікації є частиною комплексу настанов, які пояснюють, як слід виконувати Директиву про відновлювані джерела енергії, що набуде чинності у грудні 2010 року.
Коментуючи подію, Ґюнтер Еттинґер, Комісар, відповідальний за енергетику, зазначив: «Протягом наступних років біопаливо стане головною альтернативою до бензину та дизелю, які використовуються в транспорті та продукують 20% викидів парникових газів у ЄС. Ми також маємо гарантувати, що біопаливо, яке ми використовуємо, є збалансованим та гармонійним із довкіллям (sustainable). Наша схема сертифікації є найсуворішою у світі; вона гарантуватиме, що наше біопаливо відповідає найвищим стандартам захисту довкілля. Вона матиме позитивні наслідки для інших регіонів, адже стосується також імпортованого біопалива».
Пакет рішень, ухвалених сьогодні, складається з двох Повідомлень Єврокомісії та одного Рішення, які мають допомогти бізнесовим гравцям та державам-членам ЄС імплементувати Директиву про відновлювані джерела енергії. Документи зосереджуються на критеріях визначення рівня гармонійності біопалива із довкіллям (sustainability). Документи також зосереджуються на тому, як забезпечити використання тільки гармонійних із довкіллям (sustainable) видів біопалива.
* Сертифікати гармонійних із довкіллям видів біопалива: Європейська Комісія спонукає промисловість, уряди країн та недержавні організації запровадити так звані «добровільні схеми», аби сертифікувати рівень гармонійності з довкіллям різних типів біопалива. Комісія також пояснює, яких стандартів ці схеми мають дотримуватися, аби бути визнаними в ЄС. Один із головних критеріїв полягає в тому, що вони мусять мати незалежних аудиторів, які перевірятимуть цілий виробничий ланцюг - від фермера та комбінату, через трейдера, до постачальника палива, який постачає бензин чи дизель до автозаправок. Повідомлення Єврокомісії також вимагає від цього аудиту бути надійним та вільним від зловживань.
* Захист незайманої природи: Комісія роз’яснює, що біопаливо не можна виготовляти із сировини, яку взято з тропічних лісів чи нещодавно збезлісених територій, висушених торф’яників, зболотнілих ділянок чи територій з високим рівнем біорозмаїття. Комісія також пояснює, як ці речі можна оцінити. Вона чітко роз’яснює, приміром, що перетворення лісу на плантацію з виготовлення пальмової олії порушуватиме вимоги щодо виготовлення біопалива, гармонійного з довкіллям.
* Спонука до виробництва тільки тих типів біопалива, які забезпечують істотне скорочення викидів парникових газів: Європейська Комісія знову підтверджує, що держави-члени ЄС мусять дотримуватися обов’язкових національних цілей щодо запровадження відновленої енергетики. Комісія наголошує, що враховуватиме тільки ті види біопалива, які забезпечують істотне скорочення викидів парникових газів, і пояснює, як саме вона здійснюватиме відповідні розрахунки. Рівень викидів парникових газів від біопалива має бути на 35% меншим від викидів, що їх провокують паливні копалини; у 2017 році вони мають бути на 50% меншими, а у 2018 (викиди від біопалива, виготовленого з нових типів рослин) - на 60%.
Контекст:
Директива про відновлювані джерела енергії, ухвалена 2009 року, вимагає, аби 2020 року відновлювана енергетика складала 20% всього споживання енергії у ЄС. Норму цієї директиви було трансформовано у конкретні цілі для кожної держави ЄС. Кожна держава-член ЄС має досягти певної національної планки, яка визначає частку відновлюваної енергетики в її енергетичній структурі. Окрім цього, у транспортному секторі всі держави ЄС мають досягти однієї й тієї самої планки - 10% відновлюваних джерел.
До відновлюваних джерел енергії належать тверда біомаса, енергія вітру, енергія сонця, енергія води, а також біопаливо. Тільки ті види біопалива, що відповідають вимогам гармонійності з довкіллям, вважаються відновлюваними джерелами та зараховуються до цілей Директиви.
Нинішній пакет документів включає в себе:
* Повідомлення щодо добровільних схем та початкових значень у схемі гармонійності з довкіллям щодо біопалива та біорідини.
* Повідомлення щодо практичного виконання схем ЄС щодо гармонійності з довкіллям біопалива та біорідини, а також щодо правил підрахунку рівня викидів парникових газів для біопалива,
* Рішення щодо настанов про підрахунок підземних покладів вуглецю.
Ці документи можна знайти на сайті:
http://ec.europa.eu/energy/renewables/biofuels/sustainability_criteria_en.htm
Директива 2009/28 від 23 квітня 2009 року щодо спонукання до використання енергії відновлюваних джерел
http://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=CELEX:32009L0028:EN:NOT
Індивідуальні цілі для держав-членів ЄС щодо запровадження відновлюваної енергетики: Додаток 1, Директива 2009/28 про відновлювані джерела
http://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=CELEX:32009L0028:EN:NOT
Що таке біопаливо?
Біопаливо - це транспортне паливо, що виготовляється з біомаси. Найважливіші сьогоднішні різновиди біопалива - це біоетанол (виготовляється з цукру та зернових культур; його використовують для заміни бензину) та біодизель (виготовляється здебільшого з рослинних масел; його використовують для заміни дизелю). 2008 року на біопаливо припадало 3,4% споживання транспортного палива в ЄС, порівняно з 0,5% п’ять років тому.
Чому ми потребуємо біопалива?
Ми потребуємо біопалива для боротьби проти змін клімату, зокрема для зменшення викидів парникових газів на 20% - відповідно до рішення Європейської Ради у 2007 році. Біопаливо - це головна альтернатива бензину та дизелю, що використовується у транспортному секторі. На бензин та дизель припадає понад 20% всіх викидів парникових газів у Європейському Союзі.
Як ЄС сприяє розвитку біопалива?
Директива про відновлювані джерела енергії 2009 року встановлює зобов’язальні цілі розвитку відновлюваної енергетики. Кожна держава ЄС має досягти індивідуальних орієнтирів щодо частки відновлюваних джерел в її енергетичній структурі. Окрім цього, у транспортному секторі всі держави ЄС мають досягти ідентичної цілі: частка відновлюваних джерел має складати 10%. Біопаливо - це головний різновид відновлюваних джерел енергії, які використовуються в транспортному секторі.
Що нового в двох Повідомленнях Європейської Комісії?
* Сертифікація біопалива, гармонійного з довкіллям: Європейська Комісія спонукає промисловість, уряди країн та недержавні організації заснувати добровільні схеми сертифікації біопалива. Європейська Комісія оцінюватиме, наскільки ці схеми надійні та якою мірою вони контролюються аудитом, що захищає їх від зловживань. Сертифікати гарантуватимуть, що всі різновиди біопалива, які продаються під відповідною етикеткою, є гармонійними з довкіллям та виробляються відповідно до критеріїв, визначених у Директиві про відновлювані джерела енергії. Всі схеми мусять мати незалежних аудиторів, які контролюватимуть увесь ланцюг виробництва, від фермера до трейдера, і від трейдера - до постачальника палива.
* Захист природи: Європейська Комісія дуже чітко роз’яснює, які типи земель НЕ можуть бути використані для виробництва біопалива. Йдеться про природні ліси, ділянки під захистом, зболотнілі території та торф’яники. Єврокомісія чітко забороняє перетворення лісів на плантації з виготовлення пальмової олії.
* Розвиток тільки тих видів біопалива, які забезпечують істотне скорочення викидів парникових газів: Європейська Комісія роз’яснює, як довести, що певний тип біопалива забезпечує істотне скорочення викидів парникових газів. Вона наголошує, що визнаватиме тільки те біопаливо, чий рівень викидів парникових газів менший принаймні на 35% від рівня викидів у бензині чи дизелі. Цей поріг виросте до 50% у 2017 році. У цих розрахунках Комісія враховує не тільки двооксид вуглецю (СО2), але і метан (CH4) та оксид діазоту (N2O), які є потужнішими парниковими газами, ніж СО2.
Чи означає це, що тільки ці типи біопалива можуть імпортуватися до ЄС?
Ні. Це лише означає, що біопаливо, яке відповідає цим умовам, враховуватиметься у підрахунку національних цілей держав-членів ЄС у рамках Директиви про відновлювані джерела енергії. Причому цей підрахунок стосується всього біопалива - незалежно від того, чи воно виробляється усередині Європейського Союзу, чи імпортується з-поза меж ЄС. Тільки ці типи біопалива можуть отримувати державну підтримку, приміром розраховувати на зменшення податкового тягаря.
Як сертифікація біопалива працює на практиці?
Приклад: британський постачальник палива, який купує етанол з Бразилії, має повідомити британській владі про обсяги біопалива, які він використовує. Аби показати, що це біопаливо є гармонійним із довкіллям, він може приєднатися до добровільної схеми сертифікації.
Постачальник палива має забезпечити проведення обліку протягом усього виробничого ланцюга - з боку трейдера, у якого він купує це біопаливо, з боку заводу, що виробляє етанол, з боку фермера, що постачає цукрову тростину на завод. Цей контроль здійснюється перед тим, як компанія приєднається до схеми сертифікації, і принаймні через один рік після приєднання.
Аудит здійснюється так, як і у фінансовому секторі: аудитор перевіряє всі документи та досліджує зразки продукції від фермерів, заводів з виробництва біопалива та трейдерів. Він перевірить, чи була земля, на якому вирощувалася сировина для етанолу, землею сільськогосподарського призначення, чи натомість на цьому місці раніше був тропічний ліс.
Чи можу я за автозаправці побачити відповідну позначку на біопаливі?
Схеми сертифікації необов’язково мають позначати кінцевий продукт спеціальною позначкою. Утім, вони цілком вільні це робити. Якщо заправки демонструють, що вони мають біопаливо, гармонійне із довкіллям, це також має велике значення для популяризації цього продукту. Це навіть більше стосується ситуацій, коли схема сертифікації застосовує критерії контролю гармонійності з довкіллям, які йдуть далі від норм права ЄС.
Чи продемонстрували бізнесові гравці чи уряди свій інтерес у створенні такої схеми?
Європейська Комісія підтримує контакт з багатьма різними компаніями та організаціями, зацікавленими у запровадженні добровільних схем. Нині, коли стає ясно, якими будуть вимоги до аудиту, Комісія очікує, що вони звернуться до неї із проханням про визнання їхніх добровільних схем.
Чи дозволять ці схеми уникнути зловживань? Адже аудитори не контролюватимуть процес постійно.
У тих дуже малоймовірних ситуаціях, коли існуватимуть підозри у зловживаннях та шахрайстві - попри проведення незалежного аудиту - будь-хто може звернутися до Європейської Комісії. На підставі цих звернень Комісія може анулювати своє визнання схеми сертифікації.
Які типи біопалива використовуються у транспорті?
У 2007 році на біодизель припадало 75% (6,1 мільйонів тон нафтового еквіваленту) всіх обсягів відновлюваного палива у транспорті; біоетанол складав 15% (1,24 мільйонів тон нафтового еквіваленту). Решта 10% припадало на чисті рослинні масла.
Які обсяги біопалива імпортуються до ЄС?
2007 року імпортовано було близько 26% біодизелю та 31% біоетанолу, що споживаються в ЄС. Більшість цих продуктів надходять до ЄС із Бразилії та США. Утім, більшість обсягів біопалива, які споживаються в ЄС, виробляється саме в Європейському Союзі. Окрім відповідності до критеріїв гармонійності з довкіллям, біопаливо у ЄС має продемонструвати дотримання норм екологічного права ЄС та сільськогосподарських вимог, зокрема щодо збереження ландшафтної структури, захисту ґрунту від ерозії та керування використанням води.
Земля не безмежна. Хіба виробництво біопалива не вимагає вирубки лісів?
Відповідно до різних оцінок впливу змін у використанні землі, досягнення планки у 10% біопалива в транспортному секторі вимагає приблизно 2-5 мільйонів гектарів. У ЄС достатньо землі, яку раніше використовували для вирощування харчових культур, але яка нині не перебуває у орному використанні, - достатньо навіть для того, аби виробляти весь обсяг біопалива, що споживається в Європі. В інших частинах світу також існують альтернативи до вирубання лісів. За різними оцінками, в Індонезії наявні 3-12 мільйонів гектарів землі, збезлісені у минулому і нині занедбані. Є сенс знову почати ці землі використовувати.
Чи можна вирубувати тропічні ліси та виробляти пальмову олію для виготовлення біопалива, що відповідало би критеріям ЄС?
Ні. Повідомлення Єврокомісії це виключає. Воно ясно твердить, що ліси не можна перетворювати на плантації для вироблення пальмової олії.
Чи правда, що більшість обсягів біопалива виготовляться з пальмової олії?
Лише 4-5% біопалива, яке споживають у ЄС, виготовляється з пальмової олії. Це становить близько 1% всього світового виробництва пальмової олії. Поза межами ЄС використання пальмових масел для виробництва біопалива також не є великим. Понад 95% цього продукту використовується для їжі чи для виробництва промислових товарів - наприклад, косметики.
Між 2000 та 2008 роками виробництво пальмової олії виросло на 20 мільйонів тон. Це у сорок разів більше, ніж обсяги пальмової олії, що йдуть на виробництво біопалива, яке споживається в ЄС (500 000 тон). А тому біопаливо не можна вважати головною причиною дефорестації. Водночас критерії гармонійності з довкіллям, яких має дотримуватися біопаливо у ЄС, є чітким запобіжником проти збезлісення.
Дослідження, що провадяться у ЄС, свідчить, що біопаливо не скорочує викиди парникових газів. Як ЄС на це реагує?
Це не зовсім так. Нещодавно опубліковані доповіді свідчать про те, що біопаливо скорочує викиди парникових газів. На ґрунті цих досліджень наприкінці року Європейська Комісія опублікує доповідь щодо непрямого використання землі, як це вимагається Директивою про відновлювані джерела енергії.
Поступ у використанні біопалива в ЄС, 2003-2008
Частка біопалива в транспортному паливі
Держава-член ЄС Частка біопалива у 2003 році Частка біопалива у 2008 році
Австрія 0.1 5.5
Бельгія 0.0 1.1
Болгарія - 0.2
Кіпр 0.0 1.3
Чехія 1.1 1.3
Данія 0.0 0.2
Естонія 0.0 0.6
Фінляндія 0.1 2.1
Франція 0.7 5.7
Німеччина 1.2 6.0
Греція 0.0 1.0
Угорщина 0.0 3.5
Ірландія 0.0 1.6
Італія 0.5 0.6
Латвія 0.2 0.2
Литва 0.0 4.3
Люксембург 0.0 2.0
Мальта 0.0 0.4
Нідерланди 0.0 3.3
Польща 0.5 3.7
Португалія 0.0 2.0
Румунія - 2.3
Словаччина 0.1 2.7
Словенія 0.0 1.2
Іспанія 0.4 2.0
Швеція 1.3 5.0
Сполучене королівство 0.0 2.0
ЄС-25 0.5% ЄС-27 3.4%