Діалог про захист клімату: довгий шлях до пошуку компромісів
У Бонні відбуваються двотижневі консультації щодо кліматичної політики. У переговорах беруть участь і представники від України.
Головна мета конференції з питань зміни клімату - робота над текстом угоди про скорочення викидів парникових газів, що має замінити Кіотський протокол. Як розповіла «Німецькій хвилі» представниця української робочої групи зі зміни клімату й громадський спостерігач на зустрічі Ірина Ставчук, найскладніші питання, що нині дискутують - це зупинка вирубки лісів та землекористування, фінансування адаптації бідних країн до змін клімату і механізми керування Кліматичним фондом.
Ставчук наголошує, що світова спільнота очікує поступу в обговоренні зобов’язань країн зі зниження викидів парникових газів, які залишаються каменем спотикання у досягненні згоди щодо угоди - наступниці Кіотського протоколу.
Водночас Райнгард Крапп з німецького зовнішньополітичного відомства, до компетенції якого належить і підготовка участі ФРН у міжнародних переговорах зі зміни клімату вважає, що слід ставитися до таких зустрічей більш реалістично й зняти «рожеві окуляри». Такими, на його думку, є уроки Копенгагена. Той саміт наприкінці минулого року завершився політичною угодою, до якої приєдналися 120 країн, серед них і Україна.
«Моє враження, що очікується справжній діалог зі зміни клімату, вже десятки урядовців з усього світу показали, що ми маємо справді працювати разом, щоб таки знайти рішення. Очікування щодо наступного саміту у Мексиці, з політичної точки зору, я би сказав, більш оптимістичні, адже у Копенгагені було дуже важко, й не кожен розумів, що ми маємо тісніше працювати разом» - сказав Крапп «Німецькій хвилі».
Торгівля квотами
Також у Бонні обговорюють зміни до гнучких механізмів Кіотського протоколу, включаючи торгівлю квотами на викиди CO2. Німецький дипломат нарікає, що серед усіх питань, що піднімають на таких конференціях, Україну і Росію цікавить чи не лише торгівля квотами.
Водночас Крапп упевнений, що й після 2012 року, коли завершується дія Кіотської угоди, система торгівлі квотами існуватиме: «Вона звісно зараз далека від досконалості, але ми маємо працювати, щоб її покращити». Як відомо, Україна продала великий обсяг квот Японії й меньший - Іспанії, втім кошти ще не використані на екологічні проекти в Україні, як це має бути за двосторонньою угодою.
На думку співробітника МЗС Німеччини, такі глобальні питання щодо зміни клімату не мають залишатися на розсуд державних лідерів. «Чимало підготовчої роботи має бути зроблено у переговорах дослідниками з різних сфер. Наприклад, питання адаптації до наслідків зміни клімату, механізми, як фінансувати розвиток технологій» - додає Крапп.
У переговорах у Бонні від України беруть участь представники Нацагенції з екологічних інвестицій, структури, що опікується торгівлею квотами, заявлений міністр екології Віктор Бойко. Серед громадських спостерігачів - представниці Національного екологічного центру України - Ірина Ставчук та Христина Рудницька.
Автор: Ольга Веснянка
http://www.dw-world.de/dw/article/0,,5652432,00.html
Головна мета конференції з питань зміни клімату - робота над текстом угоди про скорочення викидів парникових газів, що має замінити Кіотський протокол. Як розповіла «Німецькій хвилі» представниця української робочої групи зі зміни клімату й громадський спостерігач на зустрічі Ірина Ставчук, найскладніші питання, що нині дискутують - це зупинка вирубки лісів та землекористування, фінансування адаптації бідних країн до змін клімату і механізми керування Кліматичним фондом.
Ставчук наголошує, що світова спільнота очікує поступу в обговоренні зобов’язань країн зі зниження викидів парникових газів, які залишаються каменем спотикання у досягненні згоди щодо угоди - наступниці Кіотського протоколу.
Водночас Райнгард Крапп з німецького зовнішньополітичного відомства, до компетенції якого належить і підготовка участі ФРН у міжнародних переговорах зі зміни клімату вважає, що слід ставитися до таких зустрічей більш реалістично й зняти «рожеві окуляри». Такими, на його думку, є уроки Копенгагена. Той саміт наприкінці минулого року завершився політичною угодою, до якої приєдналися 120 країн, серед них і Україна.
«Моє враження, що очікується справжній діалог зі зміни клімату, вже десятки урядовців з усього світу показали, що ми маємо справді працювати разом, щоб таки знайти рішення. Очікування щодо наступного саміту у Мексиці, з політичної точки зору, я би сказав, більш оптимістичні, адже у Копенгагені було дуже важко, й не кожен розумів, що ми маємо тісніше працювати разом» - сказав Крапп «Німецькій хвилі».
Торгівля квотами
Також у Бонні обговорюють зміни до гнучких механізмів Кіотського протоколу, включаючи торгівлю квотами на викиди CO2. Німецький дипломат нарікає, що серед усіх питань, що піднімають на таких конференціях, Україну і Росію цікавить чи не лише торгівля квотами.
Водночас Крапп упевнений, що й після 2012 року, коли завершується дія Кіотської угоди, система торгівлі квотами існуватиме: «Вона звісно зараз далека від досконалості, але ми маємо працювати, щоб її покращити». Як відомо, Україна продала великий обсяг квот Японії й меньший - Іспанії, втім кошти ще не використані на екологічні проекти в Україні, як це має бути за двосторонньою угодою.
На думку співробітника МЗС Німеччини, такі глобальні питання щодо зміни клімату не мають залишатися на розсуд державних лідерів. «Чимало підготовчої роботи має бути зроблено у переговорах дослідниками з різних сфер. Наприклад, питання адаптації до наслідків зміни клімату, механізми, як фінансувати розвиток технологій» - додає Крапп.
У переговорах у Бонні від України беруть участь представники Нацагенції з екологічних інвестицій, структури, що опікується торгівлею квотами, заявлений міністр екології Віктор Бойко. Серед громадських спостерігачів - представниці Національного екологічного центру України - Ірина Ставчук та Христина Рудницька.
Автор: Ольга Веснянка
http://www.dw-world.de/dw/article/0,,5652432,00.html