Кіно як свято
Ех, люблю я Кустурицю і його геніальні фільми. І нехай критики говорять, що хочуть. Може в мене особливий смак )))
Отож, переглянула я "Заповіт" і ніби потрапила туди, в скромне село, єдиними мешканцями якого є дідо, вчителька ( яка страшно хоче заміж за діда), внук і різні тварини, головною з яких є корова Свєтка! Дідо думає , що буде вмирати і тому хвилюється за внука, переживає, щоб той не залишився один, і дає йому такий заповіт - піти в місто, продати Свєтку, а за ті гроші купити ікону святого Миколая , сувенір і наречену знайти собі. І тут події починають розгортатися....
Може фільм без глибокого сенсу, але переглядати його весело і просто. Якраз цей фільм потрібно , коли хочеш відпочити і посміятися.Єдине, що не сподобалось - зоофілічні нахили головного бандита-цигана.Індика шкода. Але зато яка музика в фільмі ! Музика просто супер!
За що я люблю Кустурицю? За те що його кіно близьке нам. Тобто ті самі сумки в клітинку, бритоголовий рекет, село не таке як в американських фільмах, а особливо - за тварин в його фільмах. Я як дивлюсь - душа радіє. То ще треба було знайти такого кота, чи корову життєрадісну. А в фільмі "Життя як чудо" який осел, а кіт, а собака! І як вони чудово грають свої ролі! А так як я дуже люблю різних звіряток , то фільми Кустуриці для мене - справжнє свято.
Кому цікаво - трейлер оригінальною мовою ( сербохорватською) :