Інтуітивно зрозуміла практика, котра доступна всім:
ЗЕМЛЯ, ВІЗЬМИ МІЙ БІЛЬ.
Я сам так відновлююсь після роботи.
Чи етично скидати на землю?
По-перше, думаю, не варто вийобуватися, багато питань людина просто не може вирішити самостійно - тоді можна спиратися на Бога і Землю.
Бог усередині нашого Серця ❤️
А от земля - завжди під ногами
🌱🏵️🌾
Можна відпустити задачі, віддати їх Всесвіту, якщо так виходить, що ти поки що не можеш їх вирішити самостійно.
І так виходить, що Всесвіт допомогає. Бо він ЗА нас 😉🙂
По-друге, архетипично бачу нашу Землю, як богиню Калі Ма.
Вона - така ж природна, красива.
Наша любляча матінка. Але ж і зубаста, і дика.
Вона сжирає усе, що можна з'їсти, випускаючи на волю душу.
А потім - знову народжує наші тіла зі своєї утроби 🌱.
Втім, все це просто слова, що лише приблизно описують суть цієї практики.
А сама практика - це чуттєвий досвід, Таїнство.
Землю мацає людина, коли хоче відчути правду.
Частина нас буде розчинена у цій землі. І ми проростемо із неї Красою та новим Життям.