білінгвізм

Jun 12, 2013 22:21

Уся політика оттавського "білінгвізму" базується на одному простому припущені: "Ми знаємо, що ви все одно всі знаєте англійську. Але розуміємо, що вам подобається французька. Тому, зробимо вам приємне: напишемо щось і французькою також. Ну там назви вулиць, чи оголошеня у автобусах ( Read more... )

мови, ottawa

Leave a comment

plauntago June 13 2013, 08:15:26 UTC
Я в останній час взагалі почав трохи сумніватись, що справжній білінгвізм з рівноправ'ям мов дійсно можливий у сучасному світі. Раніше, столітті ще 19 він наче ще реально був, але потім, з розвитком держав (а, відповідно, загальнодержавної освіти, потрібності знання офіційної мови для широких верств населення і т.п.) виявилось, що просувати і розвивати одну мову легше і простіше, ніж кілька.

Reply

vent_de_la_mer June 13 2013, 16:56:50 UTC
Ну й я не бачив двомовних міст/країн/регіонів. Натомість, бачив міста і країни, де живе дві чи більше мовних спільнот.

Reply

zhouck June 13 2013, 19:27:01 UTC
Київ, ні?

Reply

vent_de_la_mer June 14 2013, 00:59:46 UTC
І так і ні, імхо. Так, бо всі розуміють і українську і російську.

Але, як на мене, білінгвізм - це коли людина легко і без напруги може підтримати розмову обидвома мовами, легко пише обидвома мовами без істотних помилок, без проблем читає великі тексти обидвома мовами.

Щодо першого пункту, кияни часто відповідають на українську російською. Значить, відповідь українською вимагає певної напруги. Чи ні?

Reply

dmitri_lytov June 14 2013, 01:43:05 UTC
За всіх не казатиму, скажу за себе.
Для мене двомовність природна, якщо друга мова - це "внутрішнє коло", в якому почуваєш себе зручніше, вільніше, аніж у "великому колі" (мові, яка сильніша з двох - незалежно від того, чи вона рідна для тебе чи просто впливовіша).
З уваги на це, друга мова може бути не обов'язково рідною, але такою, через яку легше себе виразити.
Для мене такою довгий час була німецька, але коли еміграція в Німеччину була досить легкою - не було грошей, а як гроши з'явилися - змінилися пріоритети.
Ще можу згадати незвичне почуття легкості, коли спілкувався італійською або литовською - можливо, з усіх мов вони викликали в мене найменшу напругу, вони були "моїми" фонетично та інтонаційно, хоча я не можу згадати, щоб якось дбав про їхнє вивчення - так, заради цікавості щось проковтнув. Але в Італії та Литві я був недовго, а без середовища знання литовської занепало (а італійською я і зараз читати можу).

Reply

zhouck June 14 2013, 10:02:37 UTC
Я більше скажу, в Києві часто на питання українською можна отримати відповідь російською від україномовного респондента (українською спілкуються зі знайомими). Тобто, кожен (абсолютно, окрім мігрантів) розуміє і говорить, пише українською. Але от серед певних категорій українська вважається непрестижною.

Reply

vent_de_la_mer June 14 2013, 23:35:40 UTC
Тобто, виходить, що щоб українізувати Київ, не обов'язково примусово українізувати маси - достатньо лише щоб україномовні піднялися з колін (у ментальному плані).

Reply

plauntago June 17 2013, 08:40:19 UTC
Нмд, у Києві українська не те, щоб не престижна, просто вона не є мовою міською культури.

До того ж, зовсім не обов'язково киянин при абсолютно вільному вибору обере українську - абсолютна кількість киян є білінгвами, тобто володіє обома мовами. І декого така, двомовна, ситуація цілком влаштовує.

Ще одне досить важливе спостереження щодо мови - майже тотальна україномовність дітей. Навіть у сім'ї батьки можуть розмовляти один з одним російською, а з дитиною - українською. Тобто цілком можливо, що років через 10-15 Київ українізується зовсім не через якусь ментальну революцію, а просто природнім, "еволюційним" шляхом.

Reply

vent_de_la_mer June 20 2013, 01:06:00 UTC
Власне, якщо ці діти не русифікуються у школі, то language shift міг би таки мати місце.

Щодо вільного вибору мови... боюсь, що більшість міських східняків робить його щодня (на користь російської).

Reply

plauntago June 20 2013, 08:28:18 UTC
Я вчився в українській школі, хоча віддати мене в українську школу було не зовсім просто, а більшість моїх однолітків пішли у російські школи. А зараз майже всі київські діти вчаться у українських школах. Так що думаю школа як така наврядчи русифікує. А от інтернет... всі оці "вконтактє" та "однокласники", де вони спілкуються - ось це може бути потужним чинником.

Reply

plauntago June 17 2013, 08:18:47 UTC
Не скажу за всіх, але значна моїх знайомих, що відповідають російською - чудово розуміють українську, можуть нею розмовляти (вчились у українських школах), але відповідати українською - не хочуть. Дехто - спочатку вважав українську "неміською" мовою, а потім просто звик, у когось - свідомий вибір на користь російської (так само, як дехто українізується з ідейних причин - дехто принципово вживає російську).
Але всі уродженці Києва, яких я знав, росли у двомовному середовищі і тому володіють насправді обома мовами приблизно у однаковому ступені (наприклад пишуть з великими помилками що українською, що російською :))).

В Україні питання мови - політичне, тому чи отримає людина відповідь тією мовою, якою задала запитання - залежить не лише від володіння цією мовою. Сильно підозрюю, що якби ти задавав питання англійською, то люди б напружувались, згадували шкільний курс англійської і якось би намагались відповісти ("Цей узвіз не є канава, це така горбата стріт" (С) Тризубий Стас).

Reply

vent_de_la_mer June 20 2013, 01:13:21 UTC
Оце дуже цікавий момент. Якби питалися англійською, то люди справді намагалися б щось відповісти "по іноземному". Але чому? Бо іноземці не розуміють російської, а спілкуватися треба.

А україномовні розуміють російську (принаймні так вважається) - то навіщо напружуватись? І саме тому якщо хтось вимагає щоб йому відповіли українською, то це сприймається як "вимахуваня".

До речі, пам'ятаєте, як Майкл Щур на якомусь ток шоу вдавав, що не розуміє російської - і навіть голова Русского Блока мав перейти на українську? :)

Reply

plauntago June 20 2013, 08:20:26 UTC
А україномовні розуміють російську (принаймні так вважається) - то навіщо напружуватись? І саме тому якщо хтось вимагає щоб йому відповіли українською, то це сприймається як "вимахуваня".

Угу. З тих же причин неодноразово бачив, як на російську в Києві спокійно відповідали українською - все одно зрозуміють, тому нащо напружуватись, а _вимога_ відповідати російською - сприймається як вимахування. Особисто я на це не дуже звертаю уваги (кожен розмовляє тією мовою, якою йому зручно, всі всіх розуміють... через півгодини я швидше за все не згадаю якою саме мовою зі мною розмовляв касир). Я на це звернув увагу, бо минулого літа до мене приїхала гостя з Росії і як раз показував їй Київ, відповідно коли вона зверталась до когось російською і їй відповідали українською, а вона не розуміла - це кидалось у вічі. Доводилось пояснювати, що людина з Новосибірську.

Загалом, я вам не скажу за всю Вкраїну, але от конкретно у Києві мовна ситуація є досить цікавою, у прості схеми вкладається не дуже.

Reply

jabogdan June 19 2013, 09:19:32 UTC
в Києві дуже багато людей елементарно не розуміють "літературну" українську, постійно перепитують.
так, суржик мабуть розуміють усі, російську "літературну" теж, бо чують її в кіно і теле-радіо.
щоб всі розуміли українську її повинно бути в ефірі так само багато і різноманітно.

Reply

jabogdan June 14 2013, 13:59:34 UTC
білінгвізм був коли пани між собою спілкувались панською, а з хлопами хлопською.

Reply

vent_de_la_mer June 14 2013, 23:37:13 UTC
справвжній білінгвізм був би, якби ще й хлопи знали мову панів.

Reply


Leave a comment

Up