C'est toi, ma ville...
Трохи переробив цей постінг з початку літа
Мій Монреаль
Червень, бульвар Saint-Laurent
Всюди цвіте бузок. Де не де - каштани та яблуні. Старі будинки. Тихі вилиці.
Бульвар Сен-Лоран.
Колись тут ходили трамваї. Колись всюди ходили трамваї.
Колись Сен-Лоран поділяв місто на дві частини: "французську" і "англійську". На сході жили франко-канадці.На заході - англомовні монреальці.
Зараз все це дуже умовне. Є франкофони на заході, є й англофони на сході.
Колись Сен-Лоран був на зразок Вавілона. У різні часи тут жили поляки, португалці, євреї, греки, українці - і так далі. Всі розмовляли своїми мовами. Дехто розмовляє і далі. Але більшість асимілювалася.
Нові покоління переїжджали у нові райони та передмістя - Розмон, Дорваль, Лаваль... А на Сен-Лорані з'являлася нова хвиля іммігрантів.
Монреальський англомовний письменник Мордехай Ріхлер (Mordecai Richler) у книжці "Вулиця" ("The Street") добре описав цей район і це життя.
Будинки початку двадцятого століття. Церкви. Крамниці. Ресторани....
Стара церква
Знайшов парк зі старими деревами, лавками і ліхтарями. Поруч - церква. Спочатку я прийняв її за театр. У Європі так будували театри - Відшліфовані до блиску гранітні колони, потемнілі від часу статуї...
Театри у Європі були схожі на палаці. У Квебеку так будували церкви.
Мій Монреаль
Червень, бульвар Saint-Laurent
Всюди цвіте бузок. Де не де - каштани та яблуні. Старі будинки. Тихі вилиці.
Бульвар Сен-Лоран.
Колись тут ходили трамваї. Колись всюди ходили трамваї.
Колись Сен-Лоран поділяв місто на дві частини: "французську" і "англійську". На сході жили франко-канадці.На заході - англомовні монреальці.
Зараз все це дуже умовне. Є франкофони на заході, є й англофони на сході.
Колись Сен-Лоран був на зразок Вавілона. У різні часи тут жили поляки, португалці, євреї, греки, українці - і так далі. Всі розмовляли своїми мовами. Дехто розмовляє і далі. Але більшість асимілювалася.
Нові покоління переїжджали у нові райони та передмістя - Розмон, Дорваль, Лаваль... А на Сен-Лорані з'являлася нова хвиля іммігрантів.
Монреальський англомовний письменник Мордехай Ріхлер (Mordecai Richler) у книжці "Вулиця" ("The Street") добре описав цей район і це життя.
Будинки початку двадцятого століття. Церкви. Крамниці. Ресторани....
Стара церква
Знайшов парк зі старими деревами, лавками і ліхтарями. Поруч - церква. Спочатку я прийняв її за театр. У Європі так будували театри - Відшліфовані до блиску гранітні колони, потемнілі від часу статуї...
Театри у Європі були схожі на палаці. У Квебеку так будували церкви.