прошит мєтєорітамі простор:)
накопичилось фоток стільки, що не розгребусь:) Тож потроху буду викладати
Був у нас космічний тиждень.
У мене взагалі потужний сантимент до космічної теми. Звичайно, як всі радянські діти я мріяла стати космонавтом і бороздіть простори Всесвіту. Я обожнювала пісню "Зємля в ілюмінаторє" і загадкову музику групи "Зодіак". В журналах "Тєхніка молодьожи" і "Вокруг свєта" я вирізала всі картинки з планетами та Сонячною системою. Звичайно зачитувалась пригодами "Дівчинки з Землі" Буличова.
А щойно подзвонила тату і попросила згадати, що за журнал років 25-30 тому недільного ранку він читав на ліжку у нашій спальні із зеленими шпалерами:) Бо мені назавжди запам’яталась дивовижна космічна обкладинка. тато передзвонив вже за кілька хвилин. Це приблизно в 1984 році, коли він вчив англійську на курсах, йому потайки дала вчителька журнал Times, присвячений місячній Одісеї американців, бо тоді це було надзвичайно секретно:)
На щастя я колись не викинула чудову коробочку від ерго рюкзака і тепер влаштувала там космічну гру-ходілку. На нитках висять картонні планети (десь в інеті колись побачила цю тему і довго збиралась кудись втулити:)
коротше монстрам треба дійти до бази. кидається кубік і коли потрапляєш на смугасте поле, то виконуєш якесь завдання з карточки. Але Яся ще не доросла до таких складнощів, тому правила придумує сама:)
а потім маленькі звірята загортають їх у фольгу:))
гра, яка в нас пішла найкраще - хованки космічних яєць. Два десятка грецьких горіхів я заховала у фольгу, лякаючи мужа отсутствуюшім відом никала в два часа ночі по хаті і ховала всюди ці "яйця". Потьім намалювала картинки-підказки де шукати. Захвату доці уранці не було меж! Вона змусила мене ще кілька разів заховати яйця, потім півдня сама їх ховала. Гра продовжувалась три дні, поки мама не позеленіла від ярості:)
сортування по кольорам. Яся преться від сортування і від кольорів, так що теж тєма. Картонні планети-кишеньки і ракети, фломастери, двосторонній скотч, балконні двері:)
ну і злий монстр за кадром, який кожної ночі переплутує ракети
нарешті я атілила свою давню-предавню мрія і спробувала техніку пап’є-маше. Зробили Сонячну систему. Як виявилось, Яся теж любить цю техніку, залюбки ліпиоа на повітряні кульки шматочки газети, вимочені в сумігі вода-мука. Три шари суміші і слава богу, плутон визнано занажто карликовою планетою і виключено з системи, бо навіть вісім планет наліпити це загадто, мені вже здавалось, що бруд і плями ніколи не полишать мою кухню:)
грались в різні світи і планети з пластиліном. Тут не видно, але ми створили кратери і озера
по-биріку нарізала пазл. фломастери, папіо для акварелі
хотіла на крупі викласти намистинками Сонячну систему, але Яся сказала, що занадто мало в ній планет і проапргрейдила:)
Був у нас космічний тиждень.
У мене взагалі потужний сантимент до космічної теми. Звичайно, як всі радянські діти я мріяла стати космонавтом і бороздіть простори Всесвіту. Я обожнювала пісню "Зємля в ілюмінаторє" і загадкову музику групи "Зодіак". В журналах "Тєхніка молодьожи" і "Вокруг свєта" я вирізала всі картинки з планетами та Сонячною системою. Звичайно зачитувалась пригодами "Дівчинки з Землі" Буличова.
А щойно подзвонила тату і попросила згадати, що за журнал років 25-30 тому недільного ранку він читав на ліжку у нашій спальні із зеленими шпалерами:) Бо мені назавжди запам’яталась дивовижна космічна обкладинка. тато передзвонив вже за кілька хвилин. Це приблизно в 1984 році, коли він вчив англійську на курсах, йому потайки дала вчителька журнал Times, присвячений місячній Одісеї американців, бо тоді це було надзвичайно секретно:)
На щастя я колись не викинула чудову коробочку від ерго рюкзака і тепер влаштувала там космічну гру-ходілку. На нитках висять картонні планети (десь в інеті колись побачила цю тему і довго збиралась кудись втулити:)
коротше монстрам треба дійти до бази. кидається кубік і коли потрапляєш на смугасте поле, то виконуєш якесь завдання з карточки. Але Яся ще не доросла до таких складнощів, тому правила придумує сама:)
а потім маленькі звірята загортають їх у фольгу:))
гра, яка в нас пішла найкраще - хованки космічних яєць. Два десятка грецьких горіхів я заховала у фольгу, лякаючи мужа отсутствуюшім відом никала в два часа ночі по хаті і ховала всюди ці "яйця". Потьім намалювала картинки-підказки де шукати. Захвату доці уранці не було меж! Вона змусила мене ще кілька разів заховати яйця, потім півдня сама їх ховала. Гра продовжувалась три дні, поки мама не позеленіла від ярості:)
сортування по кольорам. Яся преться від сортування і від кольорів, так що теж тєма. Картонні планети-кишеньки і ракети, фломастери, двосторонній скотч, балконні двері:)
ну і злий монстр за кадром, який кожної ночі переплутує ракети
нарешті я атілила свою давню-предавню мрія і спробувала техніку пап’є-маше. Зробили Сонячну систему. Як виявилось, Яся теж любить цю техніку, залюбки ліпиоа на повітряні кульки шматочки газети, вимочені в сумігі вода-мука. Три шари суміші і слава богу, плутон визнано занажто карликовою планетою і виключено з системи, бо навіть вісім планет наліпити це загадто, мені вже здавалось, що бруд і плями ніколи не полишать мою кухню:)
грались в різні світи і планети з пластиліном. Тут не видно, але ми створили кратери і озера
по-биріку нарізала пазл. фломастери, папіо для акварелі
хотіла на крупі викласти намистинками Сонячну систему, але Яся сказала, що занадто мало в ній планет і проапргрейдила:)