случаї, як каже одна відома блогєрка

[velvetvampiress]

тато йшов оце по Городецького і біля ресторану Фєліні до нього підійшла така чистенька і акуратна старушенція:
- ви нє моглі би мнє помочь?
тато питає чим, грошима?
- ну да
тато дістав десятку, дає
- ну ето оскорблєніє! каже старушка
не взяла гроші і пішла:)

а сестра розказала (вона живе на тій вулиці і постійно бачить дивовижні речі) шо бачила як з до чувака з лексуса підійшла така попрошайка, а той кинув охороні:
дай піісят баксов, пусть отмоліт

от так от

а! ще історія
зайшла я в магазинчик на ст. метро академмістечко шоколадку купити.
А продавщиця й каже мені:
посмотрі какая там цена!

я аж розгубилась від такої фамільярності. А вона мені каже: мнє почті сорок, ти мнє как дочь
кажу шо в нас кілька років різниці з нею і все одно непогано було б на "ви" перейти
тож продавщиця мені каже:
ну ладно, женщіна, посмотрі какая там цена
ггг:)