як ми приїхали в Барселону, то нас відразу попередили - тут крадуть. І якшо у вас шото вкрадуть - ми невиноваті.
А жили ми на вулиці Маркіза Барбери, шо колись була вулицею червоних ліхтарів. Хоч і прямо біля Рамбли, но вьсо же. Ну вона і зараз частково така. Дівчата там вже зранку стояли. Там багато негрів. індусів та арабів. Чи лише вони там і живуть? ну карочє. Шо я хотіла розказать. заселились ми. Апартаменти прикольні. На балкон виходиш - просто Джеймс Бонд якийсь: дахи, дахи, дахи, по яким можна бігати.
Ми з Ігорем відразу на другий поверх ліжка попхались спати. І посеред ночі Ігор мене будить і каже: хтось заліз. Піднімаю голову, прислухаюсь. І справді. хтось тиняється кімнатою і шарудить. йооомайоо...
Нахиляюсь і бачу
нахабний здоровий котяра зістрібує з плити, де стояла каструля з навареною картоплею з беконом. Він приходив ще тричі, врешті друзі з першого поверха ліжка пішли о шостій ранку порати худобу:) навалили їм в миску картоплі і закрили балкон:)
Потім виявилось, що котів двоє. Рудого звати Ачі, а смугастого хрінзнаяк. Вони тупо тусілі у нас
:)