(no subject)
тепер мені не стидно дививцця людям в очі - я була на Форумі:) правда, коє в чому він мене розчарував, та все одно це афігєнна подія.
он дядько видно не перший раз замужем, такої штукі мені не хватало, коли я, клянучи все, носила на спині свій "домік" з книжками вчора під дощем
но
як завжди з півсьомої до людського врємєні я тинялась містом і не знала, куди себе подіти. Поділа на площу Ринок і нарешті побачила скульптури у вишиванках, про які вже не раз чула
потім відкрився Світ кави і туди хлинули странні дядькі. поки я пила каву в компанії розбишакуватого рудого кота поруч стругали з дерева столи галасливі німці - заробітчани навєрно:)
потім кіт знайшов собі ліпшу компанію:)
і ще один:)
прєдпріімчтвай дядько Ярослав влаштував собі такого кабріолєта. куди крім нього поміщається 5 людей і за 250 грн обіцяє три часа катать містом і розказувать інтєрєсні вєщі
а на площі Ринок поставили купу левів. Цу Кузьма
а це галя, шо дала мені свою квартиру у Санта-барбарі. Як виявилось, про неї писали в газеті Високий замок, бо вона страшенно любила співать і в дєтстві звонила по телефону на різні номери і питала в людей дозволу заспівать, після чого виконувала саундтрек з тітаніка. так попала галя на директора "Дзиги", а той направив її в газету:)
а
нарешті я дійшла до палацу Потоцьких.
там було людно і душно, отовсюду зі стін взірал нєкто сінєльніков і молящм взглядов просив "Возлюбить свою хворобу". Ще на стінах як реклама прєкрасних возможностєй ксерокса висів Спас нерукотворний
.
Малкович шось таке втюхував Жадану, шо той скрушно кивав головою, наче не здєлав домашнього завдання:)
Потім Пиркало показала мені язика
А Кідрук - татуювання, яке йому зробили на острові Пасхи
.
на стенді "Країни мрій" дєвочка презентувала український переклад вампірської саги Мейфер і пропонувала всім спробувати крові.
але ніхто шось не соблазнився, так вона сама випила
.взагалі було багато цікавенного, в тому числі і книжок - особливо Крєвський і Гордер. На читаннях зацікавилась Положієм, Дністровим та Оленою Захарченко, так би, напевно, їх не купила в магазині, побачивши на полицях їх книжки, тепер куплю)
Чим серце успокоїлось: Гордер "Замок в Піренеях", Краєвський "Голова мінотавра", Роздобудько "Гра в пацьорки", Вдовиченко "Тамдевін", Рошко "Потойбічна суперниця" і Дитяча Єваенгелія від Галамаги.
Та все ж поки що книжка Кідрука - найліпше, що я прочитала за цей рік.
дякую розвіртуалізованим нарешті dzzvinka та zirvygolova за зустріч-каву-суші-майстер-клас з фокусування:)
он дядько видно не перший раз замужем, такої штукі мені не хватало, коли я, клянучи все, носила на спині свій "домік" з книжками вчора під дощем
но
як завжди з півсьомої до людського врємєні я тинялась містом і не знала, куди себе подіти. Поділа на площу Ринок і нарешті побачила скульптури у вишиванках, про які вже не раз чула
потім відкрився Світ кави і туди хлинули странні дядькі. поки я пила каву в компанії розбишакуватого рудого кота поруч стругали з дерева столи галасливі німці - заробітчани навєрно:)
потім кіт знайшов собі ліпшу компанію:)
і ще один:)
прєдпріімчтвай дядько Ярослав влаштував собі такого кабріолєта. куди крім нього поміщається 5 людей і за 250 грн обіцяє три часа катать містом і розказувать інтєрєсні вєщі
а на площі Ринок поставили купу левів. Цу Кузьма
а це галя, шо дала мені свою квартиру у Санта-барбарі. Як виявилось, про неї писали в газеті Високий замок, бо вона страшенно любила співать і в дєтстві звонила по телефону на різні номери і питала в людей дозволу заспівать, після чого виконувала саундтрек з тітаніка. так попала галя на директора "Дзиги", а той направив її в газету:)
а
нарешті я дійшла до палацу Потоцьких.
там було людно і душно, отовсюду зі стін взірал нєкто сінєльніков і молящм взглядов просив "Возлюбить свою хворобу". Ще на стінах як реклама прєкрасних возможностєй ксерокса висів Спас нерукотворний
.
Малкович шось таке втюхував Жадану, шо той скрушно кивав головою, наче не здєлав домашнього завдання:)
Потім Пиркало показала мені язика
А Кідрук - татуювання, яке йому зробили на острові Пасхи
.
на стенді "Країни мрій" дєвочка презентувала український переклад вампірської саги Мейфер і пропонувала всім спробувати крові.
але ніхто шось не соблазнився, так вона сама випила
.взагалі було багато цікавенного, в тому числі і книжок - особливо Крєвський і Гордер. На читаннях зацікавилась Положієм, Дністровим та Оленою Захарченко, так би, напевно, їх не купила в магазині, побачивши на полицях їх книжки, тепер куплю)
Чим серце успокоїлось: Гордер "Замок в Піренеях", Краєвський "Голова мінотавра", Роздобудько "Гра в пацьорки", Вдовиченко "Тамдевін", Рошко "Потойбічна суперниця" і Дитяча Єваенгелія від Галамаги.
Та все ж поки що книжка Кідрука - найліпше, що я прочитала за цей рік.
дякую розвіртуалізованим нарешті dzzvinka та zirvygolova за зустріч-каву-суші-майстер-клас з фокусування:)