ЙА СМІЙУС ВАМ В ЛІЦО!

[velo_tolik]

От ви кажете: "Кто нє чітаєт кніг, тот нє такой умний как ми". От я не читаю. І все життя мені за це дорікали, а мені - глупєнькому - було невдобно. Хоча так оглядуючись назад, я згадую, шо я прочитав-таки дофіга, і улюблений письменник у мене імєєтса, але до активного читача мені як до південного полюса навприсядки. Отже тепер всім, хто каже, шо шоб бути розумним, високодуховним, розвиненим і з розширеним світоглядом - треба читати книги: ЙА СМІЙУС ВАМ В ЛІЦО! І всіх ваших модних письменників ЙА ПРІЗІРАЙУ! Розбираїмось. Шо дають книги? Ви кажете "розширення світогляду". Я вам скажу шо дає розширення світогляду: цікавість до історії, мов, інших наук, суспільствознавства, психології, політології, економіки і подібне. Наша вчителька з російської літератури в школі нам казала, возвишенно вдивляючись кудись вдаль: "Чьтєніє - ето піщя для духа". Всі ми знаїм, шо піщя для духа - це читання духовної літератури, а не будь-якої. Хтось скаже: "Ну тада чьтєніє - ето піщя для души". Піща для моєї душі - це музика, я ж не змушую всіх слухати стільки музики, скільки я, і не кажу нікому: "Музика - ето піщя для духа". Хоча музика як мінімум не менш важлива, ніж книги. І ще де-які умніки скажуть: "Чьтєніє развіваєт рєчь". О, це вже ближче, з цим погоджусь. Але ти маєш на увазі мабуть русскую рєчь, а її мені зовсім не цікаво розвивати. А щодо інших мов, то тут тобі мабуть буде не цікаво зі мною говорити. Хтось ще підложить такого пістона: "А как же високає, свєтлає, вєчьнає? Как же естетічєская составляющяя?" Дитино моя дорога, я за своє життя склав стільки пісень, шо тобі і не снилось! І навіть де-які з них були удачні! А віршів! Святиє угоднікі!

Отже рівнем читання книг по суті не можливо вимірювати інтелект, дух чи естетику людини. Бо інакше як ти, дорогий читачу, мені будеш доводити необхідність читання коли я скоріше за все знаю більше мов ніж ти, створив творів мистецтва більше ніж ти, можливо навіть духовних переживань пережив більше ніж ти. Ге?