зміна

[veledana]

Застій в мене триває максимум кілька днів. За цей час я встигаю переглянути своє життя, надибати цікаві ідеї, вигадати ще кілька танців для своїх вогняних підлітків, шити-шити-шити пальто для Льоші (Боги, коли я вже його блін дороблю, довгошив!!!!!!), зрозуміти, що бути щасливою людиною не значить буди щасливою жінкою, змерзнути та зігрітися.Цілувати Ластуху, милувати її та лікувати - бо прихворіли разом. О, у нас була Коляда, навіть двічі. Перша, правильна, як і треба, йольня, 21 грудня, за 20 км від міста, трасу подолали пішки в -20...Думала, люди мене вб"ють за такі ідеї, але було більше кайфу.Свято почалося саме з подорожі і відчуття замжного, долазного, було в кожного...Особливо - напівживий хутір, з бабусями, глиняними горщиками молока, справжніми козами у загонах, великим столом із кутею та вогняний коридор наприкінці....Красиво.. І друга, загальнолюдська, більше для дітей, сьомого січня - ходили містом , колядували...Цікавий струс маленького містечка.


Варто робити двічі. Наче духовний та людський проміжок охоплюєш.