Интересное про истерию
Давно ничего не читал по теме. Тут много букв, но довольно занимательно.
Коли півтора роки тому я фантазував на тему «що було б, якби на Україну напала сусідня держава», я глибоко помилявся. В цьому сценарії були не ті головні дійові особи, та й розв'язка насправді настала б значно швидше. Політики не встигли б зробити й десятої частки всіх перелічених дурниць. Якихось два-три дні, й половина населення України побігла б здаватися, начитавшись в інтернеті або наслухавшись по телефону від подружок, що «сьогодні вночі над містом точно-точно літатимуть бомбардувальники й розкидатимуть нейтронні бомби». Решта, смертельно налякані мільйонними чи вже мільярдними арміями окупантів, забарикадувалися б у квартирах, запасшись сухарями, сірниками й сіллю, молилися б на свідоцтво про народження зі словом «росіянин» у графі «національність» або, навпаки, штурмували би поїзди в західному напрямку, вимагаючи евакуації. Не уникнути й жертв серед мирного населення - багатьох би затоптали... Цифра 60%, якою вчені оцінюють схильність мешканців великих міст до паніки та фобій, у випадку України явно занижена.
Вся статья на Телекритике