Кінець економіки і останній прем’єр

[vbux]

Якщо вона не втримається. Вона - це економіка!
Так само, як критична ситуація виявляє лідерів, друга хвиля кризи здатна дати країні якісно нових політиків. Де б був Обама, якби не криза (правильна відповідь - в сенаті)? Новий час потребує нових підходів. Новий час потребує нових героїв. Де ж їх брати?
Андрій Новак свого часу написав книгу «Як підняти українську економіку», яку подарував кожному народному депутату, сподіваючись, очевидно, на те, що між першим та другим читанням якогось антикризово-невідкладно-першочергового закону, парламентарі напружаться та спробують прочитати щось ще. Якщо Андрій Яремович написав би продовження, його варто було б назвати «Як не впустити не підняту українську економіку». Для «впускання» вистачить двох обставин: МВФ не дає кредитів, НБУ - не друкує грошей.
Далі: рейтинг прем’єр-міністра обвалюється. Довіра до інших основних гравців також просідає, але не так безнадійно. Саме з рейтингових пунктів випливатиме подальший розвиток подій.
Крок 1. Спроба перенести вибори під будь-яким приводом. Цього бажатимуть, не лише бютівці, але й регіонали, оскільки рейтингові показники Януковича також серйозно знизяться і якщо все ж таки провести вибори, у визначені строки з’явиться реальний шанс для нових гравців.
Вірогідність того, що Тимошенко залишиться прем’єром є мізерною. Верховна Рада голосує відставку уряду, швидко формується нова коаліція та Кабмін. На Тимошенко тиснуть психологічно, можливо порушення карних справ (наприклад, за статтями злочинне недбальство або державна зрада). Можливі кулуарні домовленості про її неучасть у президентських виборах. Ймовірно, це не вдасться і на країну чекає море компромату.
Але, можливий й інший варіант. Він був використаний у Грузії, після вбивства прем’єр-міністра Зураба Жванії, коли президент Саакашвілі сам деякий час очолював уряд. Ющенко, звичайно не Саакашвілі, але ж, для гарячих голів з президентського оточення це стане останнім шансом подовжити своє перебування у владі на деякий час.
Тим часом, разом з рейтингом, Тимошенко втрачає спонсорів. Що, автоматично перекидає їх у стан інших постпомаранчевих політиків. Ними можуть стати:

• Арсеній Яценюк (високий відсоток впізнаванності може стати у нагоді);
• Анатолій Гриценко (інтелектуально-мілітаристській імідж у складні часи може бути запитуваним)
• Сергій Тігіпко (за умови зміни позиціонування може опинитися навіть перед Яценюком);
• Віктор Ющенко.

Все залежатиме від позитивного балансу таких показників як сприйняття/не сприйняття. Може статися навіть так, що вибір бізнесу впаде не на того, кого найбільше підтримують, а на того, кого найменше відторгають.

Теоретично, якісь шанси матиме й Володимир Литвин, але вони ще менші, аніж вірогідність того, що на своєму пості залишиться Віктор Андрійович. Час Литвина міг настати у 2004, так само, як у 1999 міг настати час Олександра Мороза. Але, не судилося. Так само, вибори-2010 - останній шанс для Віктора Януковича.

Більше того, в якомусь сенсі ці вибори є якщо не останнім, то передостаннім шансом для України, але про це вже іншим разом.

А наступного разу про можливі зиски від радикального розвитку подій.