А давайте-ка я на Перекопе ядерные мины поставлю
За браком часу на все, крім роботи, сон та їжу лишається лише цитувати те, на що натрапляєш у процесі роботи.
Слово міністру економіки Росії у 1992-1993 рр.
А.НЕЧАЕВ: И то, что нам удалось избежать ядерных конфликтов... Просто я боюсь монополизировать трибуну и занять всю передачу, но эта угроза была тоже абсолютно реальна. Я могу просто рассказать конкретную историю, как мы сидели с Егором [Гайдаром] у него в кабинете, уже в правительстве и к нам пришел один (не буду называть фамилии) из начальников Южного округа, военных и сказал сразу после распада СССР: «Ребята, что ж такое происходит? Хохлам достанется наш Крым? А давайте-ка я сейчас на Перекопе ядерные мины поставлю, и пусть сунутся». И вы понимаете, что это значило? Ядерный конфликт в центре Европы, на территории бывшего СССР.
Джерело
На той момент у України ще була ядерна зброя, до речі. Зрештою, якби генерал мав трохи мозку, він би розумів, що все вже зроблено: спершу Сталіним, який веселив кримських татар, згодом КҐБ, що на довгі роки створив атмосферу небезпеки (евфемізм до передчуття різанини) на півострові. Ну і значно пізніше справу довершили українські політики, забувши про Крим.
І ще: цікаво, щоб відповів Нєчаєву гарний письменник та екстравагантний суспільний діяч Юрій Андрухович? Невже, „краще вони б зробили те, що хотів той генерал“?
Слово міністру економіки Росії у 1992-1993 рр.
А.НЕЧАЕВ: И то, что нам удалось избежать ядерных конфликтов... Просто я боюсь монополизировать трибуну и занять всю передачу, но эта угроза была тоже абсолютно реальна. Я могу просто рассказать конкретную историю, как мы сидели с Егором [Гайдаром] у него в кабинете, уже в правительстве и к нам пришел один (не буду называть фамилии) из начальников Южного округа, военных и сказал сразу после распада СССР: «Ребята, что ж такое происходит? Хохлам достанется наш Крым? А давайте-ка я сейчас на Перекопе ядерные мины поставлю, и пусть сунутся». И вы понимаете, что это значило? Ядерный конфликт в центре Европы, на территории бывшего СССР.
Джерело
На той момент у України ще була ядерна зброя, до речі. Зрештою, якби генерал мав трохи мозку, він би розумів, що все вже зроблено: спершу Сталіним, який веселив кримських татар, згодом КҐБ, що на довгі роки створив атмосферу небезпеки (евфемізм до передчуття різанини) на півострові. Ну і значно пізніше справу довершили українські політики, забувши про Крим.
І ще: цікаво, щоб відповів Нєчаєву гарний письменник та екстравагантний суспільний діяч Юрій Андрухович? Невже, „краще вони б зробили те, що хотів той генерал“?