Ось відпрямоефірився на російській "Свободе" на суперактуальну для російських радіослухачів тему - "Украинские регионы меняют статус русского языка
( Read more... )
На моє переконання, українську ніяк не можуть "осилити" вкрай ледачі люди. Нажаль, їх найбільша кількість в нашій державі якраз сконцентрована саме в цьому "інформаційному і культурному гетто". Ці облради та міськради звичайно грають в свою багатоходову гру, але де-факто нічого ж не зміниться - як вони там вільно спілкувалися так і будуть собі надалі спілкуватись. Це треба пояснити людям. А найбільш вдалим кроком було б проведення роз’яснювальної роботи із мешканцями "регіонів" про те, що їм доведеться спонсорувати цей омріяний статус із власної кишені. Впевнений, вони тоді самі побіжать "здирати шкуру" (як каже Яник) із своїх народних обранців. А амбітній молоді можна просто пояснити, що без знання української вони ніколи не попадуть до державного олімпу. Хай беруть приклад із свого кумира Януковича і вчать її. Є ще багато ідей…але однозначно можна говорити про те, що прямим тиском із центру це питання не вирішиш.
та ну? моя бабуся з Уралу. Майже все життя живе у Харкові. Я правду кажу- вона не ледача, вона стара і не може вивчити якусь, не тільки українську мову, у 75 років.
Чи дійсно вона відчуває дискомфорт, розмовляючи російською в Харкові? Її розуміють в магазині? в аптеці? Що зміниться від цього "статусу" конкретно для неї? Бо для більшості людей це буде правом не знати українську, тобто навіть не намагатись її вчити.
1. я не захищаю цей статус, я розумію, що воно нікуди не веде. 2. увесь дискомфорт у неї від того, що її телевізор майже не приймає російськомовних каналів, а ви сподіваюсь знаєте, що означає для літніх людей телебачення.
Кількість тих, хто не знає українську, значно менша за кількість тих, хто її знає (і навіть бува непогано знає), але не використовує, і не хоче використовувати або не має стимулів використовувати.
Я заговорив українською у 1989 році у Миколаєві, "городе русских корабелов и адмиралов", де "стимул" тоді був лише один - вилетіти з інституту за націоналізм... Тож, питання не тільки в стимулюванні, але й у відповідальності перед нацією (історією, майбутнім - точно не можу сформулювати).
Тож, питання не тільки в стимулюванні, але й у відповідальності перед нацією (історією, майбутнім - точно не можу сформулювати).
Особисто я не хочу відповідати ані перед "нацією", ані перед історією. Я хочу нормально жити, і мої уявлення про це нормальне життя ніяк не пов*язані з жодною державною мовою чи мовою спілкування.
Мабуть, я великою мірою "денаціоналізована" істота, але знов же таки не вбачаю в тому нічого поганого.
А амбітній молоді можна просто пояснити, що без знання української вони ніколи не попадуть до державного олімпу. Хай беруть приклад із свого кумира Януковича і вчать її. Є ще багато ідей…але однозначно можна говорити про те, що прямим тиском із центру це питання не вирішиш.
Reply
Reply
Reply
Reply
2. увесь дискомфорт у неї від того, що її телевізор майже не приймає російськомовних каналів, а ви сподіваюсь знаєте, що означає для літніх людей телебачення.
Reply
Reply
Reply
Особисто я не хочу відповідати ані перед "нацією", ані перед історією. Я хочу нормально жити, і мої уявлення про це нормальне життя ніяк не пов*язані з жодною державною мовою чи мовою спілкування.
Мабуть, я великою мірою "денаціоналізована" істота, але знов же таки не вбачаю в тому нічого поганого.
Reply
Leave a comment