"Справа Погружальського"
Занурився на кілька днів в історію підпалу в 1964-му Державної публічної бібліотеки АН УРСР (вул. Володимирська, 62, та, що зліва від червоного корпусу КНУ). За офіційною версією зробив це працівник бібліотеки Віктор Погружальський з особистих мотивів - не спрацювався з начальством, його не поважали тощо. На думку дисидентів, це зробила комуністична влада, нехай і руками психічнохворого дивака. Текст Євгена Сверстюка "З приводу процесу над Погружальським" (редакторами його були Іван Світличний та В'ячеслав Чорновіл) став одним із найпопулярніших і найпоширеніших у самвидаві.
Пожежа тоді знищила понад 500 тисяч томів. Походив сьогодні фондами, залами і коридорами бібліотеки. Побачив і навіть потримав у руках рукописи Бориса Грінченка, що, як прийнято вважати, "згоріли". На щастя, більшу частину видань потім відновили з обмінно-резервного фонду. Останній, до речі, був розкиданий по місту - зокрема, в підвалах чотирьох "хрущоб" на вул. Ольжича (тоді - Дем'яна Бєдного).
Підпалювач Погружальський, до речі, ще кілька років тому був живий. Живе у Тирасполі. Записати б його.
Пожежа тоді знищила понад 500 тисяч томів. Походив сьогодні фондами, залами і коридорами бібліотеки. Побачив і навіть потримав у руках рукописи Бориса Грінченка, що, як прийнято вважати, "згоріли". На щастя, більшу частину видань потім відновили з обмінно-резервного фонду. Останній, до речі, був розкиданий по місту - зокрема, в підвалах чотирьох "хрущоб" на вул. Ольжича (тоді - Дем'яна Бєдного).
Підпалювач Погружальський, до речі, ще кілька років тому був живий. Живе у Тирасполі. Записати б його.