З Різдвом!

[vavrynyuk]

Ну от, і настав Свят-вечір. А завтра - Різдво.  Це одне з найхвилюючих та значимих для мене свят, як з духовно-релігійного боку, так і з родинного. Щойно від`їхали гості: батьки і брат з сім`єю. Подякували Богові за новий рік, за благословіння, посиділи за святковим столом, пожартували. Завтра святкове богослужіння, і - особлива атмосфера особливого свята.
З Різдвом вас усіх! Христос Рождається!

Агнець

Хилився хлів убого. Старі рипіли двері.
Далекий гомін міста лякливо повз у кут.
Свята сім’я над сином молилась по вечері.
Осли ліворуч ясел всі збилися у гурт.


І пахло сіно полем. В кошарі спали вівці.
А в яслах - новий житель дивився перші сни.
Він був такий маленький. По глиняній долівці
Його маленькі ніжки ще й кроку не пройшли.

Спросоння посміхався, здригались злегка очі,
Як в сонного ягняти, що спало край ясел.
Вони з’явились разом, в одну годину ночі,
Якраз у тій кошарі, де спав старий осел.

Мале ягня дрімало, невинне і покірне,
Не знало, що чекає його у майбутті.
Не знало, як то доля його жорстоко кине,
Які то перевали високі та круті.

Радіти буде сонцю, травинці між камінням,
Стрибатиме щасливо по березі життя...
Та раптом все це зникне, і вечором осіннім,
Як чорний коршун з неба, так люди налетять.

Його, невинне, чисте, пов’яжуть та без жалю
За гріх чужий як жертву у храмі принесуть...
Та ще було далеко до того зблиску сталі,
Ще поки мирно спали ягнятко та Ісус.

Не знали мати й батько, яка в них спільна доля,
Що жертвою за когось обом їм треба стать...
Вони щасливо спали. І сіно пахло полем,
І тесля ще не скоро почне хреста тесать.

Ще десь зірки в пустелі стежини прокладали
Для тих, кому відкрилось народження Царя.
Про мир небесний людям ще ангели співали
І тільки-но вставала від Якова Зоря.
Ще довгий шлях чекає на Того, Хто любов’ю
Освітить з неба людство, гріховне та німе.
...А я хреста вже бачу: на нім стікає кров’ю
Той Агнець, що на Себе гріхи мої візьме...