Убить дракона. Тур № ....

[vavrynyuk]

Щойно продивився (вже вкотре) старий радянський фільм "Убить дракона". Фільм, в якому кожна фраза, кожна сцена - про нас. Про наше сьогодення. Про нашу владу, про нашу політику. І - найстрашніше - про нас з вами. Ми так і не навчилися бути вільними. Нам так потрібний Дракон. Не важливо, хто він, з якої партії, з якого блоку, важливо, "щоб навів порядок". Ми згідні його терпіти, віддавати йому своїх дочок, посміхатися йому і все повторювати, "як нам добре з ним". А знайдеться якийсь божевільний Ланцелот, вб`є його, нічого страшного - знайдеться новий Дракон. Без нього ми ніхто. Ну, "вдома то ми знали, що це не так", а от разом з усіма... ВІримо тим, хто бреше,  хто обкрадає нас, хто сміється з нас. І робимо це щиро, як отой вчений Фрідріхсен. Щиро кленемо, критикуємо, обурюємося, і щиро дозволяємо маніпулювати нами, щиро обираємо до парламенту і на посаду дракона.
Маємо  таку давню новорічну традицію: щороку 31 грудня показувати по телебаченню "Іронію долі". Я ж пропоную перед кожними виборами показувати фільм-притчу (а може фільм-реальність?) "Вбити дракона". А раптом колись вб`ємо його в собі.