Толерантність: досягнення цивілізації чи маразм підлабузництва?
У кожної людини є щось, чого вона не любить. Пригадуєте, як у Висоцького у відомій пісні "Я не люблю". Серед моїх "я не люблю" на перших позиціях стоїть підлабузництво. Я не вмію бути підлабузником, мені це бридко, а ще більше мене дратує, коли до мене ставляться по-підлабузницьки. Але, судячи з останніх новин підлабузництво, яке особливо процвітало у старі часи, особливо на Сході, не тільки зникає у цивілізованому 21 столітті, але й гарно прижилося і в наш час. Правда називається воно модно і по-сучасному: толерантність. Я особисто не бачу різниці між підлабузником, який повзає на колінах перед властьімущим або й простою людиною, прихильність якої забезпечить йому спокійне життя, і, наприклад таким випадком. "В итальянской школе отказались от рождественской символики из-за трех учеников-мусульман.Не принимая во внимание того, что более ста учеников школы в Лионессе возле Риети, в центральной Италии, - католики, руководство школы отказалось от любой символики, связанной с Рождеством. Поводом к принятию такого решения стало присутствие в школе трех мусульманских учеников." prochurch.info/index.php/news/more/16047
Виляння хвостом перед кимось стає ознакою сучасності та прогресивного мислення. Причому, це виляння перед абсолютною меншістю, причому, часто сумнівної поведінки, як от представники нетрадиційної орієнтації.
І що цікаво, подібну позицію можна зустріти будь-де, навіть у середовищі "духовних" протестантських громад. Пригадую, розмовляв з пастором однієї церкви, де була заборона на музику: використання музичних інструментів заборонялося не тільки на служінні, але й вдома (хоча, практично не виконувалося). Церква доволі велика більше 400 членів. Запитую про причини такої заборони: де в Біблії є така. На диво, служитель чесно зізнався, що він не бачить такої заборони у Слові Божому і особисто не проти музики. Я спантеличено запитую: "Так чому ж у вашій церкві вона поза законом?" Відповідь була "сногшибающей": "Та в нас в церкві є двоє чи троє, які категорично проти музики, от щоб не було сварні, ми вирішили за краще заборонити".
Скажіть: це нормально, коли двоє чоловік, причому далеко не тверезомислячі, керують церквою, ставлячи свої умови? Це нормально, коли заради кількох чоловік, з якими можна знайти точки дотику за будь-яких обставин, керівництво школи відрікається не лише від власних переконань, які століттями були основою держави та моралі, але й плюнуло в лице більш як сотні інших учнів? Це нормально, коли сексменшини вимагають від сексбільшості не просто визнати їхні погляди, але й вимагають відмовитися від своїх переконань?
Підлабузництво померло, хай живе толерантність!
Виляння хвостом перед кимось стає ознакою сучасності та прогресивного мислення. Причому, це виляння перед абсолютною меншістю, причому, часто сумнівної поведінки, як от представники нетрадиційної орієнтації.
І що цікаво, подібну позицію можна зустріти будь-де, навіть у середовищі "духовних" протестантських громад. Пригадую, розмовляв з пастором однієї церкви, де була заборона на музику: використання музичних інструментів заборонялося не тільки на служінні, але й вдома (хоча, практично не виконувалося). Церква доволі велика більше 400 членів. Запитую про причини такої заборони: де в Біблії є така. На диво, служитель чесно зізнався, що він не бачить такої заборони у Слові Божому і особисто не проти музики. Я спантеличено запитую: "Так чому ж у вашій церкві вона поза законом?" Відповідь була "сногшибающей": "Та в нас в церкві є двоє чи троє, які категорично проти музики, от щоб не було сварні, ми вирішили за краще заборонити".
Скажіть: це нормально, коли двоє чоловік, причому далеко не тверезомислячі, керують церквою, ставлячи свої умови? Це нормально, коли заради кількох чоловік, з якими можна знайти точки дотику за будь-яких обставин, керівництво школи відрікається не лише від власних переконань, які століттями були основою держави та моралі, але й плюнуло в лице більш як сотні інших учнів? Це нормально, коли сексменшини вимагають від сексбільшості не просто визнати їхні погляди, але й вимагають відмовитися від своїх переконань?
Підлабузництво померло, хай живе толерантність!