"Невидимые руки" перенесли Віру Кушнір додому

[vavrynyuk]

Померла Віра Кушнір. Це той випадок, коли можна сказати, що її смерть благословенна. Для мене особисто Віра Кушнір - легенда, герой та об`єкт наслідування. Як поет, я виріс на її поезії, як християнин - на її точних, як стріли, думках та поетичних образах. Вона прожила довге і не намарне життя. Але в творчості буде жити ще довше. Мені було дивно, коли декілька разів в розмовах з молодими віруючими (тими, хто прийшов до Бога в післяперебудовний період) вони не чули цього ім`я. Але в душах віруючих старшого покоління вона залишила прекрасний образ невтомної трудівниці, співця Божої милості та любові.

Но в час, когда иссякнет путь,
Умолкнут речи, звуки,
Нас в Отчий дом перенесут
Невидимые руки.

В объятья примет нас Отец
Для жизни без разлуки.
И там увидим наконец
Невидимые руки.